6 березня у львівській галереї «Леміш» художник Тарас Бенях для маленьких львів’ян провів майстер-клас з малювання портрета-зарисовки гуашшю. І хоч перед митцем було небагато учнів, однак це додавало свого затишку під час навчання, була більш довірлива атмосфера, повідомила пресс-секретар галереї Аліна Небельмес.
Після привітання Тарас відразу розповів про найважливіше. «Найголовніше правило – не боятися. От проводиш лінію, зупинивсь і думаєш: вести її далі чи ні? Буває таке?», – запитує Тарас Бенях, і після ствердної відповіді, веде далі: – Отож, головне – не боятися».
Несподіванкою стало те, що мами і бабусі, які прийшли з маленькими художниками, ставали моделями, адже портрет малювали з натури.
«Всі люди подібні. У них є два ока, голова, вуха, – піджартовував митець. – Однак, якщо придивитися, то можна побачити, що голови є різні – є кругле лице, а є овальне… Це і варто передавати в рисунку. Голова стоїть на шиї, йде потім комірець, вбрання».
Художник розповідав, що варто в рисунку чи ескізі не задумуватися довго над лінією, потрібно: подивитися і передавати те, що побачив, – на аркуш, швидко, не боячись зіпсувати його, тому що зіпсувати папір неможливо, у крайньому разі можна підправити, зробивши тінь чи ще щось.
Моделі змінювалися, а діти малювали все впевненіше. Хтось говорив, що на його рисунку модель не схожа на оригінал, на що Тарас Бенях розповів, що дехто із замовників хоче майже фотографічної точності, але навіщо тоді вона, коли є – фотоапарат? Натомість у портреті важливо передати якусь особливу рису, інколи можна трохи підбрехати.
«Найважливіше – створити історію. Поворот голови. Можна часом шию довшу зробити, ніж насправді є. Художник тим і відрізняється, що він вкладає цікавість у персонаж. Важливо на тому рисунку створити інтрижку, історію, характер, щоб була приманлива робота. Замовник на стіну повісить тільки ту картину-портрет, де буде цікавий образ. Художник має бути творцем», – сказав Тарас Бенях.
А наприкінці майстер-класу діти малювали художника. Робота настільки поглинала, що було чути тільки шурхіт від ліній на папері та калатання пензлів у баночці з гуашшю.
Коли ж дійшла черга до малювання силуетів, то виявилося, що на підлозі уже є понад двадцять робіт дітей. «Коли малюватимете силуети, раджу починати з фігури, бо якщо спочатку малювати голову, то пізніше виявиться, що на папері не все поміщається», – усміхнувся художник.
Ще під час майстер-класу і діти і митець дивилися на пророблені роботи і чесно казали, яка робота їм сподобалася і чому.
Майстер-клас пролетів легко і швидко, тільки на підлозі галереї залишилося зо три десятка рисунків, які тепер доповнюють виставку «Лінія, що творить» Тараса Беняха.
