ОСТАННІ НОВИНИ

На планету Меркурій впав величезний астероїд

|

Меркурій перестав дивитися на Сонце однією і тією ж стороною і обертатися в протилежному йому напрямку завдяки зіткненню з великим астероїдом, який залишив кратер діаметром в 650-1,1 тисячі кілометрів. Такого висновку дійшли французькі та португальські астрономи. Група астрофізиків під керівництвом Марка Вечорека із Паризького університету імені Дідро запропонувала свою гіпотезу, яка пояснює сучасну орбіту Меркурія. Про це пише Gazeta.ua, посилаючись на  РИА Новости

Більшість учених вважає, що Меркурій обертався дуже швидко, але під час гальмування він зістрибнув із синхронної орбіти на поточну через нестабільність у його рідкому ядрі.

Вечорек та колеги запропонували інше пояснення – Меркурій міг отримати сучасну орбіту внаслідок зіткнення з великим астероїдом, яке розгорнуло планету і збило швидкість обертання. Як пояснюють вчені, під час формування Сонячної системи планети земного типу могли у рівній мірі отримати звичайну орбіту або ретроградну орбіту. На останній небесне тіло обертається навколо своєї осі у зворотний бік щодо напрямку обертання світила.

Учені побудували комп`ютерну модель обертання Меркурія на ретроградній і звичайній орбітах і проаналізували їхні можливі конфігурації. За розрахунками дослідників, орбіта Меркурія повинна бути синхронізована з рухом Сонця і в тому, і в іншому випадках.

Найвищі шанси на появу резонансу між обертанням Сонця і рухом Меркурія становили лише 29% у випадку звичайної орбіти, і були вкрай низькими у випадку зворотного руху планети. Дослідники зазначають, що Меркурій не міг вийти з такого стану сам по собі без додаткового поштовху з боку іншого небесного тіла – великого астероїда.

Вечорек і його колеги вирахували мінімальні розміри кратера, які залишив метеорит, що збив першу планету Сонячної системи з її сідала. Боліди, які залишили кратери із діаметром від 250 до 450 кілометрів, могли дестабілізувати орбіту Меркурія та вивести його з режиму синхронного обертання. На поверхні планети є близько 40 кратерів, що підходять за розміром.

Зіткнення із більшими астероїдами було б достатньо для миттєвого переходу Меркурія на поточну орбіту. Близько 14 подібних об`єктів – кратерів діаметром від 650 до 1100 кілометрів – було знайдено на вивченій поверхні Меркурія, зазначають вчені.

Як відомо, Меркурій обертається на незвичайній орбіті – за два оберти навколо Сонця Меркурій робить рівно три оберти навколо своєї осі.

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...