ВО “Свобода” може набрати й 10%, прогнозує Погребинський

Закриті партійні списки на парламентських виборах 2012 року — найбільша вада ухваленого Верховною Радою закону. На цьому в коментарі для Gazeta.ua наголосив директор Київського інституту конфліктології і політичних досліджень Михайло Погребинський.

“Нам потрібні вибори за партійними списками з відкритими регіональними списками (виборці голосують не лише за партії, але й окремих людей, представлених у партійних списках. – ред.). Те, що залишили списки закритими – найбільша вада закону. Для суспільства введення змішаної системи — це півкроку назад. Хоча вона дає шанс і опозиції. У Партії регіонів не так багато авторитетних політиків, які можуть конкурувати на мажоритарних округах. Тим паче, що соціально-економічна ситуація в країні не сприяє популярності провладних кандидатів”.

На думку політолога, ухвалений закон вигідний партії влади і парламентським опозиційним силам.

“Від цього закону виграли партія влади і основні опозиційні сили, насамперед БЮТ і “Фронт змін”. Тепер у них під ногами не будуть плутатися дрібні конкуренти. Парламентська опозиція діяла згідно зі своїми інтересами. Маємо типовий приклад антиконкурентного консенсусу. Закон невигідний тим політичним силам, для яких подолати прохідний бар`єр у 5 процентів є проблемою – “Свободі”, партії Кличка, комуністам. Жодних шансів не має партія Анатолія Гриценка “Громадянська позиція”.

Разом з тим Погребинський зазначає, що підвищення прохідного бар`єру може зіграти на руку “Свободі”.

“Як не дивно, але 5-відсотковий бар`єр корисний для партії Тягнибока. Бо іншої націоналістичної сили нема. Тому усі справжні націоналісти шикуватимуться під “Свободу”, хоча це радикальна, антитолерантна і антиєвропейська сила. Теоретично вони можуть отримати і 10 відсотків. У суспільстві є така кількість націоналістично налаштованих громадян”, – переконаний Михайло Погребинський.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила новий закон про вибори народних депутатів. За нього проголосували 366 депутатів усіх фракцій. Згідно з законом, вибори проводитимуться за змішаною системою – 225 депутатів обирають партійними списками, а 225 – у мажоритарних округах.

Участь у виборах блоків політичних партій не передбачена. Кандидат в нардепи може висуватися як за списком політичної партії, так і одночасно в одномандатному окрузі. Обраною у Раду вважається політична партія, яка отримала щонайменше 5% голосів виборців.