Органи державної влади та місцевого самоврядування не виконують у повному обсязі вимоги Закону «Про доступ до публічної інформації». Як передає кореспондент «Коментарів», про це в четвер, 9 червня, під час круглого столу «Законодавче врегулювання доступу до публічної інформації» заявив керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба.
«На сьогоднішній день органи влади не можуть повноцінно забезпечити активний (через інформаційний запит) і пасивний (за допомогою інформації на сайті держоргану) доступ громадян України до публічної інформації. Причина – Кабмін досі не затвердив необхідні підзаконні акти, які визначають чітку процедуру роботи з інформаційними запитами, наповненням сайтів держорганів інформацією, ведення реєстрів публічної інформації, а також використання грифу «Для службового використання». Навіть банально не встановлені граничні витрати відомств на друк і копіювання (відповідей на запити громадян. – Ред) », – підкреслив Лациба і навів приклад: у той час як роздрукувати або зробити копію 1 сторінки тексту формату А4 можна зробити за 50 коп., у Вінницькій міськраді була встановлена вартість такої роботи на рівні 5,6 грн. При цьому, згідно із законом, якщо розпорядник інформації не встановив розцінки, відповідь повинна бути безкоштовною, а відмова влади надавати інформацію у зв´язку з несплатою послуги (надання інформації) є незаконною.
У свою чергу голова «Демократичного альянсу» Василь Гацько зазначив, що право громадян на доступ до інформації суттєво обмежено.
«Влада часто просто ігнорує запити. З усієї кількості направлених запитів органами влади задоволені лише близько 30%, при цьому близько 40% запитів взагалі залишаються без якої-небудь відповіді. При цьому в більшості випадків місцева влада порушує відведений законом 5-денний термін на відповідь на запит», – підкреслив Гацько.
Так, з направлених запитів щодо розрахунків тарифів за ЖКП, інформації про генпланів міст і надання копії місцевих бюджетів, найбільш закритою темою виявилися генплани розвитку міст (тільки в 4,7% випадків були отримані відповіді на запити – у зв´язку з їх статусом «для службового користування »), а на запити з тарифів ЖКГ отримані відповіді в 46,2% випадків.
У свою чергу голова Комітету виборців України (КВУ) Олександр Черненко, готовність органів влади до виконання Закону можна оцінити на 2,5 бала з 6 можливих. Так, у 75% органів місцевої влади не було створено структурний підрозділ або не призначена відповідальна особа по роботі з запитами громадян. Критичною є ситуація і з веб-порталами органів влади: у більшості випадків відповідний розділ на сайті відсутній. «Прогрес і позитивні зміни в роботі видно, але поки що більшою мірою це стосується центральних і обласних органів влади. Чим нижче по ієрархії – тим гірша ситуація. Особливо критична ситуація – в установах, які формально не є органами влади – ЖЕКах, ВНЗ тощо: там практично нічого не зроблено», – зазначив Черненко.
Разом з тим експерти відзначають, що серед населення спостерігається пасивність, яка обумовлена недостатньою поінформованістю про Закон, що набрав чинність.
Відповідаючи на питання журналістів, хто в Україні стане ключовим «користувачем» закону, Лациба зазначив, що це будуть саме представники ЗМІ. "У більш широкому сенсі основним споживачем можливостей закону стане кожен громадянин України. Це (закон. – ред.) – необхідний атрибут кожного демократичного суспільства, і тільки тоді буде демократія, коли буде вільний обіг інформації та прозорість роботи влади», – зазначив експерт.
Як повідомляли «Коментарі», закон про доступ до публічної інформації набув чинності 9 травня . У березні Президент Віктор Янукович створив Головне управління Адміністрації Президента щодо забезпечення доступу до публічної інформації.
Львівський портал