На сьогодні в Україні за підрахунками різних експертів,
кількість отримувачів зарплати «у конверті» становить від двох до семи
мільйонів осіб. На Львівщині зокрема, лише за чотири місяці цього року завдяки належно
організованій взаємодії правоохоронних та контролюючих органів та комплексному
підходу до питання легалізації зайнятості Інспекцією праці під час 52 перевірок,
зокрема у 38 фізичних осіб – підприємців та на 14 підприємствах було зафіксовано
факти використання праці 139 неоформлених працівників, а відтак, виплати їм так
званої заробітної плати в «конвертах». Про це повідомляє Територіальна державна
інспекція праці у Львівській області.
За їхньою інформацією, в основному зарплати у «конвертах»
отримують працівники торгівлі, сфери послуг: продавці, бармени, офіціанти,
водії, тощо. У зв’язку з виявленням наведених фактів, матеріали по 50 перевірках
було передано в органи прокуратури для порушення кримінальних справ за ознаками
ст. 172 КК України – за результатами розгляду зазначених матеріалів порушено 30
кримінальних справ, решта перебуває на розгляді.
Як стверджують у ТДІП у Львівській області, така велика
кількість фактів щодо отримання зарплати у «конвертах» говорить про те, що
заробітна плата виплачується працівникам за різними тіньовими схемами, в т.ч. без укладення трудових угод,
працівники обмежені у доступі до соціальних гарантій: роботодавці не виплачують
їм лікарняні, не надають відпустку, не гарантують сплату відповідних внесків та
податків для отримання хоча б мінімальної пенсії, тобто працівники працюють без
будь-якої соціальної захищеності, прирікаючи себе на злиденну старість, а
роботодавці, мінімізуючи свої витрати, максимізують прибутки, та як
наслідок – від несплати податків,
внесків з тіньових доходів країна втрачає мільярди гривень доходів до
державного бюджету та Пенсійного фонду,
а працівники залишаються без відповідного соціального захисту та належного в
майбутньому пенсійного забезпечення.
У зв’язку з наведеним, зважаючи на те, що нелегальна праця і
надалі має місце, на сьогодні урядом вживаються всі можливі заходи для її
викорінення та забезпечення майбутньому пенсіонеру гідної старості. І одним із
таких кроків є боротьба із нелегальною працею та «зарплатою в конвертах»,
зокрема шляхом посилення відповідальності роботодавців за нелегальне робоче
місце, що безумовно сприятиме детінізації ринку праці. Разом з тим, таке
посилення відповідальності роботодавців не слід застосовувати як самостійний
(окремий захід), а – у комплексі з іншими не менш важливими кроками, зокрема
водночас з переглядом митного, податкового законодавства, законодавства у сфері
корупції, інформуванням суспільства щодо необхідності виплат легальних зарплат
(соціальна реклама), спрощенням процедури прийняття на роботу працівника та
його звільнення, зменшенням навантаження на фонд оплати праці для роботодавців,
тощо, що безперечно в кінцевому результаті буде стимулювати роботодавця до
виплати «білої» зарплати.
Практика світового досвіду свідчить, що за нелегальне робоче
місце роботодавця карають жорстко. Як приклад у Польщі за не оформлення
трудового договору з працівником штраф в гривневому еквіваленті становить від 2
700 грн до 82 200 грн, у Литві – від 46 000 грн до 154 000 грн, у Словаччині –
від 22 000 грн до 2 000 000 грн. У той час, як в Україні чинне законодавство
передбачає відповідальність за порушення законодавства про працю у вигляді
штрафу від 510 до 1700 грн.
Крім цього, ст. 172 Кримінального Кодексу України
передбачено відповідальність за грубі порушення законодавства про працю, де
розміри штрафу встановлені до 1 700 грн. На сьогодні всі соціальні партнери
розуміють, що штраф у 510-1700 грн не змусить роботодавця забезпечити робітнику
всі соціальні гарантії, які він повинен мати. Рівень відповідальності
роботодавця за т.зв. «неформальні» трудові відносини з працівниками повинен
співставлятися з розміром шкоди, яку заподіює їх використання державі (в розрізі
кожного найманого працівника).
Враховуючи вищенаведену ситуацію, з метою скорочення
масштабів прихованих форм оплати праці, у квітні Міністр соціальної політики
України С. Тігіпко презентував три ключові законопроекти щодо детінізації
доходів та відносин у сфері зайнятості населення: «Про відповідальність
підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб
– підприємців та інших суб’єктів підприємницької діяльності у сфері праці»;
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо посилення
відповідальності за порушення законодавства про працю); «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України» (щодо мінімальних розмірів оплати праці та
гарантій їх забезпечення).
Львівський портал