Остаточний текст
рішення з реформування шенгенської системи буде доступний після його
затвердження самітом Європейської ради 23-24 червня. Проте вже зараз зрозуміло,
що, по-перше, інформація про колапс шенгенської системи виявилася передчасною.
Про це у своїй
статті для DT.UA/artШеннгенські зміни українців не зачеплятьicles/81673″>DT.UA пише Олександр Сушко. По-друге, за
його словами, країни-члени ЄС продовжують вважати свободу пересування одним з
найцінніших надбань європейської інтеграції, і не збираються від неї
відмовлятися. По-третє, ніяких безпосередніх істотних змін для громадян третіх
країн (в тому числі Україна), що оформляють шенгенські візи та подорожуючих по
Європі з такими візами, не відбудеться.
Єдиним існуючим дотепер способом реагування на
гіпотетичні проблеми було право країни-члена шенгенської зони на тимчасове
запровадження прикордонного контролю у разі «загрози громадському порядку».
На думку О. Сушка,
у разі, якщо на будь-яких внутрішніх кордонах ЄС прикордонний контроль буде
тимчасово відновлюватися (а це передбачено лише як крайній захід кризового
реагування у виняткових ситуаціях), то у пасажира виникне тільки необхідність
зайвий раз продемонструвати наявність паспорта з візою на даному кордоні, щоб
продовжити подорож. Прикордонний контроль, здійснюваний вибірково, не
спричинить істотної зміни графіка руху
громадського транспорту.
Ніяких серйозних
розмов про скасування шенгенських віз і повернення до виключно національних віз
в ЄС немає і не передбачається, підкреслює автор.
Водночас О. Сушко
зазначає, що проблему не варто й недооцінювати: підйом правопопулістських сил,
характерний для нинішньої Європи (включаючи й Україну), створює певний
благодатний грунт для «закручування гайок» у міграційній сфері, і тут можливі
деякі ексцеси в окремих країнах.
Так, зокрема, рішення уряду Данії про
відновлення митних перевірок на всіх своїх кордонах без будь-якої серйозної
мотивації виглядає скандальним, і вже викликало гостру критику як Єврокомісії,
так і інших країн-членів.
Неприємні моменти
доведеться пережити також Румунії і Болгарії, які очікують вступу в шенгенську
зону, що , можливо, в цьому році і не відбудеться (хоча спочатку планувалося на
кінець минулого року, але було заблоковано Німеччиною і Францією), вважає
автор.
У Європейському
Союзі, за його словами, не існує достатньої впевненості в тому, що Болгарія і
Румунія зможуть впоратися зі збільшеним потоком нелегальної міграції, який
неминуче виникне внаслідок їх вступу в шенгенську зону. Звідси одна з
узгоджених міністрами змін в Шенгенську угоду, що передбачає можливість
тимчасового вилучення окремої країни з шенгенської зони рішенням Ради ЄС у
разі, якщо ця країна не може впоратися з виконанням відповідних зобов`язань.
О. Сушко також
зазначає, що реформа шенгенського законодавства повинна передувати вступу Румунії
та Болгарії в шенгенську зону (оскільки закон не має зворотної сили) – таким
чином країни Західної Європи хочуть перестрахуватися від можливих ризиків.
Крім того,
існуючі пропозиції передбачають можливість відновлення візового режиму з тими з
«безвізових» країн, які є джерелами міграційних загроз і при цьому не готові до
повноцінного співробітництва з ЄС у правоохоронних та міграційних питаннях —
так само, як крайній захід антикризового реагування.
Львівський портал