23 травня у
с. Зашків Жовківського районі, на батьківщині Євгена Коновальця – полковника Армії УНР, команданта УВО, голови
Проводу Українських Націоналістів – відбулися заходи із вшанування його пам`яті.
Про це повідомили у прес-службі Львівської облради.
Саме у день 23
травня у 1938 році у Роттердамі загинув Євген Коновалець. Відтак на батьківщині
полковника, біля його пам`ятника, зібралася численна громада Зашкова та сусідніх
сіл, щоб віддати шану своєму великому
землякові. Були присутні також голова Львівського обласної ради Олег
Панькевич, голова фракції НРУ у Львівській обласній раді Андрій Корнат, представники депутатського
корпусу Львівської обласної ради та Львівської ОДА, керівництво Жовківського
району. Місцевий парох отець Володимир відслужив панахиду, а потім відбулося
віче-реквієм.
Голова
Львівської обласної ради Олег Панькевич у своєму виступі на віче-реквіємі подякував
мешканцям Зашкова та сусідніх сіл за ту атмосферу, яку залишає сьогоднішній
збір.
Олег
Панькевич наголосив: "Ми повинні достойно відзначити наших героїв, повинні
сказати всій державі, що у нас є такий герой.
Євгена
Коновальця жорстоко вбили далеко за межами його села – у Роттердамі. Вбивство було
невипадкове, а сплановане. Це було не просто вбивство людини, а вбивство лідера
нації. Боялися його слова, постаті, величі та авторитету.
Сьогодні
часто кажуть, що в Україні лідерів. Є у нас лідери, вони були у нас, їх нищили,
так само як і багатьох їхніх послідовників. Євген Коновалець умів справді об`єднати
усіх, представників різних політичних сил навколо однієї держави – продовження боротьби
за українську незалежність.
Як і тоді,
тепер ніхто не звертає уваги, ніхто не допомагає Україні. Ми маємо зрозуміти,
що ми маємо собі допомогти і саме в цім зерно Євгена Коновальця, січових
стрільців, вояків УПА. Сьогодні від нас залежить, яку державу ми залишимо тим,
хто буде після нас.
Можемо,
звичайно, не звертати уваги, можемо поговорити, як кажуть, на кухні, що там
нового придумала наша Верховна Рада. Якщо ми будемо задумуватися разом з вами
про наше призначення, про нашу минучість на цій землі, про наш короткий період
існування, то ми подумаємо про наших дітей. Вони нас спитають, яку державу ми їм
залишили. Таку, як у Білорусії, де не можна слова сказати, де не можна вільних
виборів провести, чи таку як сьогодні є Російська новітня імперія? Чи таку
державу, де кожна людина буде мати могти
реалізувати свої знання та вміння.
На жаль,
сьогодні у львівських тюрмах вже є політв`язні. Їх ув`язнили не за якісь
економічні злочини, за хабарництво, а за те, що вийшли протестувати проти провокацій,
проти знущання з нашої пам`яті. Це нас перевіряють, як ми на це будемо
реагувати. Ми будемо мовчати? Ми будемо схиляти голови? Будемо знову
розбігатися? Чи будемо протестувати, як і належиться гордому українському
народові, який має таких героїв.
Переконаний,
що сьогоднішнє покоління обов`язково скаже своє слово. Ми дамо зрозуміти цій
невеличкій групці, яка розглядає Україну не як державу з величезною тисячолітньою
історією культурою, а як територію для свого збагачення. Їм для того, що
забрати у нас усе наше багатство, заважають
українці, які знають, що ми є господарями на цій землі.
У день, коли
ми згадуємо про наших героїв, ми маємо думати про наше майбутнє, про те, що зробимо
ми з вами, щоб смерть героїв не була даремною".
Львівський портал