Нетривіальний поворот зафіксовано у справі так званої банди
Сушка, пише тижневик “Ратуша”. За даними видання, в лютому цього року трьох
членів цього злочинного угруповання, на рахунку якого низка розбійних нападів
та замовних вбивств, суд відпустив на підписку про невиїзд.
“Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Львівської області під головуванням судді В. Перетятька
прийняла ухвалу, якою вирішила «Справу Мял-на Володимира, Брос-го Павла, Тим-я
Юрія повернути на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності
досудового слідства. Міру запобіжного заходу щодо них, у вигляді взяття під
варту змінити на підписку про невиїзд із негайним звільненням із Львівського
СІЗО № 19, де вони утримуються…» –
зазначає “Ратуша”.
При цьому видання вказує, що таке рішення суду виглядає,
м`яко кажучи, дивним, з огляду на те, що у процесі слідства доведено
причетність саме цих осіб до підготовки та здійснення кількох замовних убивств у Києві.
Колегія суддів, проаналізувавши досліджені докази по справі,
самі обставини справи, процесуальні документи досудового слідства стверджує, що
обвинувачення базується на «неналежно перевірених даних і матеріалах», вказує
автор статті Микола Савельєв і зазначає, що певні неузгодженості чи проблемні
моменти слідства почали випливати на четвертий рік судового розгляду. Автор
вважає, що це пов`язано із тим, що під час суду почали активно цікавитися
прізвищами замовників цих вбивств.
Ось як прокоментував “Ратуші” рішення суду працівник
Генпрокуратури Cергій Овчаренко , який
розслідував цю справу: «Я, і не тільки я, просто шоковані! Органами
Генпрокуратури це нічим не підкріплене рішення Львівського суду вже оскаржене,
та є одне питання: а де, власне, матеріали справи?! Суддя просто не відсилає
документи в Генпрокуратуру! Уявляєте?! Кілери, а я з повним правом стверджую,
що це cаме кілери, чи по-простому сказати, вбивці на замовлення, ходять завдяки
цьому підозрілому рішенню на свободі, вирішують питання (а як вони їх можуть
«вирішити», я знаю), а суддя тримає всі документи в себе! Нашій слідчій групі
тоді вистачило шість місяців, аби сформувати доказову базу (а там є все:
покази, зброя, фотографії, експертизи, явки з повинною, аналізи ДНК тощо) і
скерувати справу до суду, а суд, не поспішаючи, з перервами, тримав цих людей
за ґратами понад чотири роки, а потім несподівано виніс свій щонайменше дивний
вердикт. Як? Керівників кілерської організованої групи на підписку?! А за що ж
тоді сидять звичайні виконавці цих убивств? Адже їх затримали саме завдяки
показам ватажків цієї кілерської «бригади»! Весь фокус у тому, що вони давали
покази в присутності власних адвокатів, під відеозйомку йшли відтворення і саме
завдяки показам тієї трійці, яку нині судді відпустили, ми й дізналися про
деякі епізоди та співучасників у Києві, про які не відали ні сном, ні духом! І
всі вони згодом підтвердилися! Одному кілеру суд вірить, що він «прийшов у
магазин купувати дитині іграшковий пістолет, а йому підсунули потриматися за
справжній», в іншого вдома знаходять фото жертви з відбитками замовника, а суд
на це чомусь не звертає уваги… Мені і дивно, і смішно, і страшно: адже так
можна докотитися до повної правової сваволі. Домінує бажання просто подивитися головуючому
судді в очі».
Львівський портал