В Україні можуть ввести кримінальну відповідальність за «липові» довідки про доходи

Законопроект про захист прав кредиторів та позичальників
передбачає введення кримінальної відповідальності для позичальників–фізосіб за
шахрайство з документами (за чинним законодавством, така міра покарання
передбачена лише для юросіб та фізосіб-підприємців).

Про це заявив один із авторів документу – народний депутат
Юрій Воропаєв під час засідання Фінансового прес-клубу, проведеного за
підтримки тижневика «Дзеркало тижня. Україна» та Проекту USAID „Розвиток
фінансового сектору“ (FINREP).

Як розповів парламентар, йому відомий випадок, коли
позичальник, взявши на кількох роботах липову довідку про доходи, а також
надавши інформацію про існування додаткового (фіктивного) заробітку з оренди,
зумів оформити кредит на 2 мільйони доларів, після цього ж відразу зібрався
тікати за кордон.

„Позичальник спокійно готується до виїзду на постійне місце
проживання до Греції, не збираючись гасити кредит і на гасячи його за останні
два роки, які він цим кредитом користується, — розповів Воропаєв. – Такого не
повинно бути. Якщо люди допускають обман, вони повинні сидіти у в`язниці за
це“.

В той же час, законопроект про захист прав кредиторів та
позичальників більшою мірою відстоює права позичальників, аніж фінустанов, —
вважає Ю.Воропаєв. Мова йде, зокрема, про такі норми:

– заборона банкам в односторонньому порядку змінювати
(читайте — підвищувати) різноманітні комісії для позичальників;

– заборона банкам застосовувати штрафні санкції при
достроковому погашенні кредиту позичальником;

– передбачення можливості для потенційних позичальників
брати іпотечний кредит без погодження з органами опіки і піклування;

– закріплення змоги перераховувати кредит (право банку) при
реструктуризації за курсом на момент видачі (читайте – меншим, „докризовим“)
тощо.

Серед норм, які захищають банки від шахрайства несумлінних
позичальників, а отже, грають на руку вкладників (автоматично збільшується
надійність депозитів):

– закриття лазівки для використання процедури банкрутства
приватними підприємцями, які взяли споживчу позику;

– розширення доступу кредиторів до судових рішень, які
приймаються під час проведення процедури банкрутства і т.д.

На думку голови правління „Райффайзен Банк Аваль“ Володимира
Лавренчука, хоча розроблений документ не є ідеальним, все-таки він достатньо
якісно впорядковує відносини між банками та позичальниками.

DT.UA