Кількість протестних акцій в Україні за минулий рік
збільшилася на третину, а українська журналістика стала ще залежнішою від примх
влади, підбивають підсумки року правозахисники.
Українці не сприймають політики нинішньої влади з підтримки
великого капіталу коштом бідних верств та малого бізнесу – так оцінив в
інтерв`ю Deutsche Welle зростання протестних акцій населення співголова
Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Він зазначив, що адміністрація
Януковича за рік, що минає порушувала
права на мирні збори громадян більше, ніж попередня влада за минулі
п`ять років. Правозахисник нагадав і про масові арешти членів попереднього
уряду за звинуваченнями в діях, які безкарно чинять міністри теперішнього
Кабміну. І що таке "вибіркове кримінальне переслідування за політичною
ознакою" викликало протести з боку
США та Євросоюзу. Захаров назвав дискримінаційними закон про міноритарних
акціонерів, який "примушує людей продавати акції підприємств великим
власникам" і не має аналогів у світі. А також про проекти Трудового и
Житлового кодексу, які, на думку експерта, цілковито узалежнюють громадян від
держави та великого капіталу і фактично позбавляють їх прав на житло та працю.
Наступного року Захаров очікує посилення критики режиму
Януковича з боку європейської та світової громадськості та посилення боротьби
українців за свої права. Тим часом, голова Комітету "Рівність
можливостей" Олександр Чекмишев сказав DW, що журналістика України стала
минулого року "більш путінською" внаслідок посилення тиску на свободу
слова та фактичного відновлення практики "темників". Експерт не
вважає, що ситуація погіршилася через «продажність» самих журналістів. Він
поклав головну відповідальність за це на владу та менеджерів, які мають ЗМІ, як
"свій бізнес на стороні" і воліють не конфліктувати з владою, а
підлягати їй. Тим не менше, Чекмишев очікує, що 2011 рік мине "під знаком
боротьби українських журналістів за свободи слова та утвердження професійних та
етичних стандартів". Але зазначив, що з протилежного боку також слід
очікувати посилення тиску на журналістів. Правозахисники згадують також і
арешти колишніх урядовців, які деколи скидаються на зведення політичних
рахунків, бійки у парламенті та узалежнення Конституційного суду від
ситуативних потреб вищого керівництва. Все це, за висновками багатьох
українських та міжнародних оглядачів, сприяло стрімкому падінню позицій України
у низці рейтингів із вимірювання свободи преси та демократії.
Львівський портал