Верховна Рада
ухвалила у новій редакції Податковий кодекс з урахуванням пропозицій Президента
України Віктора Януковича. Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували
268 народних депутатів із 417 зареєстрованих у сесійній залі. За нову редакцію
Податкового кодексу проголосували 7 народних депутатів із фракції
«БЮТ-Батьківщина» і 13 – із фракції НУ-НС.
Перед цим народні депутати підтримали усі пропозиції
Президента до Податкового кодексу. За це рішення проголосували 258 народних депутатів із 416
зареєстрованих у сесійній залі.
Новою редакцією передбачається, що під час процедури
адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування,
здійснене контролюючим органом у випадках, визначених кодексом, або будь-яке
інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий
орган.
Також доповнюється глава 4 "Визначення суми податкових
та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження
рішень контролюючих органів" розділу ІІ "Адміністрування податків,
зборів (обов’язкових платежів)" кодексу такими положеннями:
"Якщо платник податків оскаржує рішення податкового
органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може
ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення
справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке обвинувачення
базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі
додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального
законодавства України.
Порушення кримінальної справи за будь-якими приводами та
підставами стосовно платника податків або його службових (посадових) осіб не
може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без
розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду у межах
процедури апеляційного узгодження".
Передбачено, що при зверненні платника податків до суду з
позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове
зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної
сили.
У кодексі є положення про обов`язкове видання наказу
керівника контролюючого органу для проведення документальних та фактичних
перевірок, а також про необхідність надання платнику податків копії
відповідного наказу. Про проведення документальної планової перевірки
керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке
оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки
платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10
календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку
або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу
про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із
зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Про проведення документальної позапланової перевірки
керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється
наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника
податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної
перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної
позапланової перевірки.
Передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків
на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку
ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна,
покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом
майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на
таке майно, який полягає в обов’язковому попередньому отриманні дозволу
керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення
платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може
бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком
податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не
призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його
погашення";
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу
державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом
96 годин має бути перевірена судом.
У новій редакції збережена чинна спрощена систему
оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва.
Встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до
розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів
малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого
підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий – двадцять восьмий
пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету міністрів України від 26 грудня
1992 року № 1392 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються
з урахуванням ряду особливостей. Зокрема, платники єдиного податку не є
платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України як
податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб (для фізичних
осіб підприємців); податок на додану вартість з операцій з постачання товарів
та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за
винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які
обрали ставку оподаткування 6 відсотків; земельний податок, крім земельного
податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької
діяльності тощо.
ВР також врахувала усі інші поправки Президента.
Як повідомляв УНІАН, у другій половині дня сьогодні, 2
грудня прес-служба Президента України оприлюднила пропозиції В.Януковича до
Податкового кодексу. "Прийнятий парламентом 18 листопада 2010 року
Податковий кодекс України несе суттєві ризики, що можуть обернутися звуженням
прав громадян і порушенням засадничих гарантій прав і свобод, визначених
Конституцією України", – йшлося у повідомленні прес-служби.
Згодом на офіційному сайті Президента було розміщено
інформацію про ветування цього закону. Зокрема, В.Янукович пояснив, що не може
підписати цей закон з огляду на те, що він розширює функції органів державної
податкової служби.
Крім того, у кодексі проігноровано закріплений у статті 62
Конституції України принцип невинуватості особи та звільнення її від
необхідності доведення своєї правоти, порушено конституційні гарантії права власності,
права здійснення підприємницької діяльності, а також конституційні гарантії
захисту особою своїх прав і свобод.
На думку Президента, у кодексі йдеться про обмеження для
ведення малого бізнесу, прав місцевого самоврядування, а також обмеження у
здійсненні незалежної професійної діяльності та порушення засад персоналізації
відповідальності.
Крім того, на думку В.Януковича, Податковий кодекс не
передбачає методологічне забезпечення нових форм обліку та звітності платників
податків, а також не визначає чіткий порядок здійснення податкового контролю.
У Податковому кодексі, вважає Президент, закладено дисбаланс
у визначенні прав та обов`язків платника податку і контролюючих органів.
В.Янукович також висловив зауваження щодо відповідності
кодексу вимогам законодавчої техніки.
Львівський портал