Колишній
міністр внтуршініх справ Юрій Луценко
шукає роботу, пише “Газета по-українськи”.
”Намагаюся
працевлаштуватися. Розраховую на
зарплату від 5 тисяч гривень, — каже
Юрій Луценко
— Вважаю
себе фахівцем у системі безпеки,
підготовки законів. Маю непогані знання
в галузі історії, журналістики, досвід
управління. Звертався в кілька фондів
та інститутів із пропозицією надавати
свої послуги. Чекаю відповіді. За останні
дні отримав дві. Поки що не буду про них
говорити, щоб не наврочити. Політичним
консультантом не хотів би бути. Вони
отримують одноразові конверти за
послуги. Це несистемна робота. Міг би
бути викладачем. Спілкувався з ректорами
двох солідних вузів. Теж чекаю відповіді.
А чому таку зарплату прошу? Бо прекрасно
розумію, що не можу вимагати міністерський
оклад. Викладачам більше й не платять”.
Юрій Луценко
каже, що живе на заощадження з міністерської
зарплати. Вона становила близько 20 тис.
грн. Після скорочення видатків Кабміну
на початку 2009 року — 10 тис. грн. Гроші
також ідуть із бізнесу дружини Ірини.
Вона — фінансовий директор у компанії
”Українські новітні телекомунікації”.
Станіслав
Ніколаєнко, 54 роки, очолював Міністерство
освіти у 2005–2007 роках: “На наступний
день після звільнення почав працювати
головою громадської ради ”Освітяни і
науковці України”. Отримую офіційну
зарплату 2,5 тисячі гривень. А ще трохи
читаю лекції в Академії педагогічних
наук, дописую в кілька журналів — на
цьому трохи заробляю. Надаю консультації,
допомагаю бізнесменам вирішити деякі
питання. Хоча мене можна зараз порівняти
з трактором К-700, який замість плуга
тягне консервну банку”.
Наталія
Вітренко, 58 років, екс-нардеп, лідерка
Прогресивної соцпартії. Понад три роки
була безробітною: “Коли нардепи не
потрапляють у наступне скликання,
Управління справами Ради зобов’язане
їх працевлаштувати. Я щомісяця ходила,
відмічалася, отримувала 7 тисяч гривень
допомоги. Мені ніхто нічого не запропонував.
Зверталася в кілька вузів. Ректори
кажуть: ми тебе цінуємо, але якщо візьмемо
викладачем, то нас звільнять. Тоді я
плюнула і 2005 року створила Центр
стратегічних досліджень. Заробляю 2800
гривень”.
Борис
Беспалий, 57 років, колишній народний
депутат, чотири роки безробітний:
“Трудова досі в парламенті, це вважається
як біржа праці. Бо якщо я не влаштовуюся
на попередню роботу, то парламент мені
платить допомогу. В перший рік безробіття
платиться повна зарплата. Якщо депутат
молодий чи навчається, то теж зберігається
повна зарплата. Далі — половина. Зараз
отримую 7 тисяч гривень. Хоча я працюю
як експерт: надаю політикам консультації
під час виборчих кампаній”.
Львівський портал