Десять мешканців
гуртожитку від колишнього Державного підприємства ВО «Полярон» вийшли сьогодні
під стіни Львівської міської ради зі стрічкою-транспарантом «Андрій Іванович,
Вашим родичам, бомжам, алканам та іншим крадіям радимо опікуватися у власних
маєтках, а не за рахунок «зайвих» кв. сантиметрів мешканців Угорської,2», аби
висловити своє обурення діям нинішнього мера щодо створення у цьому будинку соціального гуртожитку.
Як пояснив
журналістам голова Первинної профспілки організації «Захист праці» Михайло
Розніков, люди вийшли пікетувати мерію через те, що їх уже п’ятий рік намагаються
виселити з даного гуртожитку, натомість там хочуть створити соціальний гуртожиток для соціально незахищених осіб. За його словами, історія бере початок ще з
листопада 2004 року, коли Державне підприємство ВО «Полярон», на балансі якого
перебував будинок по вул. Угорська, 2, було ліквідовано за підписом генерального
директора цього підприємства Олександра Чауса. З того моменту і почали виселити
мешканців гуртожитку.
«Замість того,
щоби передати цей гуртожиток у власність міської громади Львова, згідно Закону
України "Про приватизацію державного житлового фонду", звідти почали
виселяти людей просто на вулицю. Виселенням людей почав займатися вже не
О.Чаус, а директор іншого підприємства – ДП завод «Полярон». Тут узагалі має
місце афера «Трьох юридичних наперстків», яку відмовляються розглядати
львівські суди та відверто покриває Львівська прокуратура. Адже існувало кілька
підприємств з однією назвою «Полярон», вони то з’являлися, то зникали. Але,
паралельно з цим було зареєстровано дві юридичні особи – ВО «Полярон» та ДП
завод «Полярон». Власне, коли був підписаний наказ про ліквідацію ДП ВО
«Полярон» голова ліквідаційної комісії та за сумісництвом директор ДП завод
«Полярон» Тетяна Дубик почала репресії проти мешканців Угорської,2. Під
виглядом капітального ремонту гуртожитку людей намагалися виселити на вулицю у
30 градусний мороз», – розповів Михайло Розніков.
За його словами,
до мешканців гуртожитку застосовувалися найжорсткіші методи – від спроб
фізичного впливу до позбавлення комунальних послуг. «Будинок після ліквідації
ВО «Полярон» у 2005 році ніхто не обслуговує взагалі. Комунальні послуги не
надаються, нема жодних угод про постачання електрики, будинок ніхто не
обслуговує. Мешканцям вдалось домовитись з місцевою владою та Обленерго, якому
вони списком збирають і платять непомірні кошти за електропостачання, за
напівзнеструмлений будинок. Але при цьому йде розкрадання квадратних метрів
львів’ян, тобто помешкання приватизують абсолютно сторонні особи. Усе це
робиться за вказівкою Садового, бо він має намір зробити там соціальне житло. Нас це дуже обурює, адже цим людям теж ніде подітися»,
– додав М.Розніков.
Львівський портал