У Львові відкрився Парк замків та оборонних споруд у мініатюрі

За сприяння Європейської партії України сьогодні, 8 жовтня, у подвір’ї Палацу Потоцьких у Львові відкрили перший у Західній Україні Парк фортифікаційних споруд у мініатюрі. Відкриття Парку стало першим кроком у створенні єдиного в Україні великого історичного парку фортифікаційних споруд. Ідею створити парк фортифікаційних споруд у мініатюрі біля Палацу Потоцьких ще два роки тому запропонував директор Львівського Палацу мистецтв, кандидат у депутати Львівської міської ради від Європейської партії України Юрій Гнатковський. При співпраці з Героєм України, директором Львівської картинної галереї Борисом Возницьким та реставратором старовини Ігорем Качором втілити частину задуму вдалося лише зараз.

«В Європі подібні парки історичних мініатюр дуже популярні, вони привертають увагу туристів та сприяють залученню коштів від владних структур та спонсорів для реставрації історичних об’єктів. Відкриття парку історичних пам’яток має велике туристичне значення для нашого регіону, оскільки всю величну красу нашої історії можна буде не лише побачити а й доторкнутися до неї» – переконаний Юрій Гнатковський.

На відкритті парку можна побачити мініатюри із дерева, каменя та граніту трьох замків нашого регіону – Високого Замку, Одеського замку та замку в Острозі, чотири церкви та фортифікаційні споруди.

«Я маю велику надію, що відкриття парку приверне увагу до історії замків та палаців, які на цей час перебувають в катастрофічному стані» – зазначив Борис Возницький.

При співпраці з Європейською Партією України у парку фортифікаційних споруд у мініатюрі має з’явитися більше двадцяти експонатів замків, фортифікаційних споруд, церков та палаців України.

Для відтворення плануються найбільш відомі з історичного та мілітарного погляду укріплення, розміщені на теренах давнього королівства Русі (пізніших Руського, Волинського, Подільського воєводств Речі Посполитої). Частині з них на сьогодні завдячують своєю популярністю туристичні маршрути, частина є відомою за історичними подіями, з життя відомих постатей, але важкодоступною через відсутність відповідної інфраструктури.

Майже всі запропоновані укріплення, що дійшли до нашого часу, були розбудовані у XIV-XVII ст. на місці фортифікацій княжої доби, або містять рештки давніх княжих укріплень. Тому, перш за все, реконструкції підлягають найдавніші відомі муровані укріплення, зведені за доби короля Данила Галицького – оборонні вежі (Столп’є, Кам’янець-Литовський, Чорторийську), Олеський замок, як найдавніший замок України.

Наступними кроком стане відтворення замків у стольних центрах Галичини, Волині, Поділлі – Високий замок у Львові, замок Любарта у Луцьку, Старий і Новий замки у Кам’янці-Подільському, Київський замок. На землях Галичини доцільно було б відтворити замки у Підгірц’ях, Свіржі, Поморянах, Старому Селі, Бродах, Золочеві, Добромилі, Мурованому, Жовкві, Чорткові, Бучачі, Теребовлі, Микулинцях, Скалаті. На землях Волині, напевно, цікаво було б відтворити замки Дубна, Олики, Кременця, Клевані, Збаража, а на Поділлі Язлівець, Меджибіж, Скалу, Чорнокозинці, Жванець, Кудринці та буковинський Хотин, де у битвах декілька раз вирішувалась подальша доля України і Речі Посполитої.

Можливо, варто було б представити один чи декілька значніших замків Закарпаття (Мукачів, Невицьке, Хуст, Ужгород), що належало у ХІІІ ст. до держави князя Лева І. Дискусійним є питання щодо доцільності відтворення замків, що сьогодні опинились на теренах РП (Перемишль, Красичин, Санок, Замостя) чи Білорусії.

Загалом перелік запропонованих замків не є вичерпним і може змінюватись, доповнюватись в залежності від можливого тематичного поділу експозиції по рельєфу (розміщені на вершинах стрімких пагорбів, у низинах, чи оточених водоймами), належністю до родин, чиї представники визначали хід подій на цих теренах, відомих битв тощо.

Прес-служба

ЛОО «Європейська Партія України»