Попри те, що
спека завдає значно більшої шкоди здоров’ю, ніж холод, в Україні і далі не
бажають системно готуватися до спекотного літа, пише тижневик «Коментарі:».
Як відзначає
видання, більшість українців навіть не підозрюють, що ще 1999 року Міністерство
охорони здоров’я прийняло документ, який передбачає допустимий температурний
режим на робочому місці. Йдеться про «Санітарні норми мікроклімату у виробничих
приміщеннях», відповідно до яких максимально припустима температура на робочому
місці не повинна перевищувати 19-25 С° (залежно від складності виконуваних
робіт). Під час перевищення припустимих значень робочий день співробітників
повинен бути скорочений мінімум на 10%, але в «Санітарних нормах» ці позиції
зазначені надто розпливчасто. Тоді як у Росії при температурі в офісі вище 28
С° можна відпрацьовувати тільки половину робочого часу, вище 33 С° – на роботу
виходити необов’язково.
Як пишуть
«Коментарі:», в Україні ніхто із влади навіть не згадує про можливість
скорочення робочого дня. Тоді як постанова уряду могла б докорінно змінити
ситуацію. Якщо в комерційних структурах і не погодилися б на скорочення
робочого дня, то частина підприємців, не бажаючи зв’язуватися з «охороною
праці», неодмінно б розщедрилися на кондиціонери.
За європейською
статистикою, повідомляють «Коментарі:», дводенна хвиля екстремально низьких
температур (морозу) викликає підвищення середнього показника смертності
населення на 1,59%. Тоді як дводенна хвиля екстремально високих температур
(спека) підвищує цей показник на 5,74%. У липні-серпні 2007 року, коли в
Україні востаннє фіксували рекордно високі температури, кількість померлих
(порівняно з 2006 і 2008 роками) була вищою в середньому на 2-2,5 тис. осіб.
Львівський портал