Найбільшими
негативами Візового кодексу Євросоюзу, який запрацював в Україні з 5 квітня
2010 року, є невичерпний список документів, котрі можуть вимагати в консульстві
від заявників, вимагання конфіденційної інформації, особисте подання документів
від прохача. Про це йшлося сьогодні під час прес-конференції на тему
«Громадська оцінка практики надання шенгенських віз Генеральним консульством
Республіки Польща у Львові громадянам України після вступу в дію Візового
кодексу ЄС».
Представники
громадських організацій, підприємці та юристи наголосили, що з прийняттям
нового документу процедура надання віз ще більше ускладнилася: збільшилися
черги, посилилося шахрайство.
Зокрема, як
розповіла підприємець Наталія Писарчук, яка впродовж кількох років веде
спільний бізнес із польськими партнерами, через ускладнення процедури отримання
віз, вона була змушена поставити умову закордонним колегам, аби усі договори
підписувалися на території України. «Партнери змушені приїжджати на нашу
сторону, оскільки їм це легше, або ж, якщо бракує часу, ми зустрічаємося на
кордоні, де й відбувається підписання документів. Попри це обсяг співпраці з
бізнесменами з Польщі зменшився наполовину. Відтак була змушена налагодити
співпрацю з представниками турецького бізнесу. І у цій ситуації ображає не так
позиція польської сторони, наскільки ставлення до підприємців Української
держави», – розповіла Н.Писарчук.
Інші підприємці, присутні
на прес-конференції, підтвердили, що їх стосунки із польськими партнерами
страждають через подібні проблеми. За словами львівського бізнесмена Олега
Здебського, йому, щоб отримати піврічну візу довелося простояти в черзі біля
польського консульства повних три доби. Водночас підприємці наголошували, що
всередині консульства проблем не виникає й процедура отримання займає не більше
кількох хвилин. «Але потрапити усередину за нормальних умов нереально», –
зазначив О.Здебський.
Підприємці запропонували
варіанти, за якими, на їх думку, ситуація із отриманням віз була б значно
простішою. Зокрема, йдеться про відновлення реєстрації через Інтернет та створення
візового центру.
Утім, як зазначив
координатор ГО «Гармонія і порядок», юрист Дмитро Гудима, візовий центр чи
електронна реєстрація також не є панацеєю від згаданих проблем. За його
словами, запровадження посередництва може призвести до подорожчання отримання
візи до 60 євро.
Також він
зауважив, що проблема необґрунтованих
відмов у наданні віз – давня і, на жаль, не має однозначного вирішення
на користь заявників. Візовий кодекс ЄС встановив обов’язок консульства
вказувати причину відмови у видачі візи та забезпечити доступність процедури
апеляції (ч. 2, 3 ст. 32). Проте зазначення причини відмови проблеми не
вирішує, оскільки той же кодекс закріпив право консульства відмовляти у візі з
суб’єктивних мотивів, наприклад, якщо не в повній мірі доведено «намір залишити
територію держав-членів ЄС після завершення терміну дії візи» (п. «д» ст. 14
Візового кодексу ЄС). Саме таке пояснення може бути використане консульством у
всіх випадках незаконних відмов, оскільки ефективно довести намір залишити
територію об’єктивно у більшості випадків не є можливим.
Львівський портал