Львівські кобзарі та лірники об`єднаються у цех

З нагоди відкриття Львівського лірницько-кобзарського цеху у суботу, 26 червня, у Львівській обласній філармонії відбудеться концерт кобзарів і лірників України. Про це сьогодні, 21 червня, повідомив кореспондент ЗІКу.

У концерті з нагоди заснування Львівського лірницько-кобзарського цеху візьмуть участь лірники Стефан, Василь Кирилич, Юрко Кондратенко, Ярослав Крисько, Назар Черкас, Микола Товкайло, Ярема, Тарас Компаніченко. Під час концерту прозвучать думи, козацькі псальми, лицарські, запорозькі, богомільні та дідівські пісні, невольничі плачі, канти, духовна та світська лірика.

До речі, минулого тижня один із учасників майбутнього лірницько-кобзарського цеху – братчик Київського кобзарського цеху Ярослав Крисько репрезентував в «Етноклубі набутків» традиційний кобзарський репертуар XVII–XIX ст.: канти, псальми, думи, балади. Так само братчиком Київського кобзарського цеху є і Тарас Компаніченко – відомий пропагандист лірницької практики, який кобзарську науку перейняв від Георгія Ткаченка, майстерно оволодівши усіма жанрами кобзарського репертуару та заснувавши кілька ансамблів давньої музики.

Київський кобзарський цех виступає в опозиції до сучасного мистецтва гри на бандурі, вважаючи, що вся система музичної освіти цілковито нехтує кобзарсько-лірницькою традицією – як естетикою, інструментарієм, так і репертуаром. Свою місію цех бачить у просвітництві, донесенні не спотвореного образу українського минулого.

Сучасні кобзарі віднаходять давні музичні пам’ятки в архівах, бібліотеках, приватних та академічних колекціях, вони озвучують віднайдені твори на кобзі, бандурі, лірі, співають українською, церковнослов’янською, старопольською, польською, французькою, німецькою твори середньовіччя, бароко, класицизму, романтизму, доби української революції, а також народні пісні. Своє мистецтво вони демонструють у найкращих концертних залах, на міжнародних фольклорних фестивалів і звісно ж … на вулицях та ярмарках. У кобзарському цеху, є такі обряди, за якими його члени мусять кобзарювати на вулиці, щоби гордині не було.

«Традиція мандрівних співців-виконавців народного епосу та духовних пісень у супроводі колісної ліри в Европі та в Україні в супрязі зі співзвучними собі бандурницько-кобзарською та стихівничою практиками становить особливий (високохудожній і, водночас, високодуховний) феномен, котрий, однак, і досі ще недостатньо вивчений і навіть усвідомлений суспільством. Міжнародна, національна, регіональна й вузьколокальна диференційованість цієї воістину унікальної транс’європейської вокально-інструментальної традиції останнім часом стала предметом дедалі більшої зацікавленості в Европі і світі», – вважає лірництвознавець доктор мистецтвознавства Михайло Хай.