Міністр освіти і
науки України Іван Вакарчук у разі своєї відставки має намір повернутися до
Львівського університету для продовження викладацької діяльності. Про це він прзповів
в інтерв`ю газеті «Коммерсантъ-Украина» (№ 177 від 16 жовтня 2009 року),
коментуючи зареєстровану у Верховній Раді постанову про його відставку з посади
міністра освіти.
«Мені шкода
витрачати час на свій захист – він дуже цінний. Проголосують депутати – я
спокійно заберу свої книги з цього кабінету і піду на кафедру теоретичної
фізики Львівського національного університету читати лекції і писати формули»,
– сказав І. Вакарчук.
Міністр не
схильний переоцінювати своєї ролі у проведенні реформи освіти. «Реформи – праця
колективна. Спочатку треба зрозуміти, для чого вони нам потрібні. Потім
провести дослідження – для того щоб вивчити ситуацію. Найрозумніше зібрати
людей, і хай вони скажуть, що потрібно зробити і як це можна зробити краще. У
міністерстві ми вже провели десятки подібних нарад, зокрема з всіх основних
предметів середньої і вищої школи. Запрошували вчителів, викладачів, учених,
тобто тих, хто щодня викладає, а не тільки керує», – повідомив він.
Міністр
підкреслив, що нинішні зміни, внесені до шкільної або університетської
програми, – це пропозиції фахівців, які брали участь в обговореннях. «Це сотні
людей. Після цього має бути створена робоча група з 20-40 учасників, що
репрезентуватимуть усі регіони країни. Протягом одного-двох місяців їй
необхідно зібрати різні пропозиції, а підсумковий матеріал подати на засідання
колегії міністерства, де після обговорення і буде ухвалено рішення про
створення програми або інші нововведення. Такий механізм ми вважаємо найбільш
відповідним для будь-яких реформ», – пояснив І. Вакарчук.
Водночас міністр
не став прогнозувати можливість продовження розпочатих реформ в освіті під час
його керівництва міністерством. «Я продовжив видання шкільних підручників,
комп`ютеризацію сільських шкіл, програму «Шкільний автобус», впровадження
Болонської системи, незалежне тестування… Є речі, які розпочалися вже в
період моєї роботи, – розширення автономії вищих навчальних закладів, вільний
вибір гуманітарних предметів, розвиток дослідницьких університетів, нове
положення про звання доцента і професора, що радикально поліпшило ситуацію з
підручниками в університетах, вдосконалення системи акредитації, оптимізація
мережі вищих навчальних закладів і багато інших кроків. Не все може мати
продовження, не всі будуть до цього готові, але треба ж було це колись
розпочати!», – підкреслив І. Вакарчук.
Львівський портал