Львівська залізниця вкотре закликає громадськість до активного обговорення питання щодо освоєння коштів, стягнених із державних підприємств Фондом соціального захисту інвалідів. Про це повідомляє прес-служба Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця».
Таку зацікавленість у залізничників викликав той факт, що уже третій рік поспіль Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів позивається до ДТГО «Львівська залізниця», причому щоразу збільшуючи суму позову. Формально – підставою для цього є буцімто невиконання залізницею статей 19, 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». У позовній заяві йдеться про те, що «ДТГО «Львівська залізниця» не сплатило адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця інвалідів». Однак, таке формулювання є абсурдним, оскільки магістраль щороку створює значну кількість вакансій саме для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Проте, Фонд соціального захисту інвалідів з року в рік уперто їх не помічає і традиційно прагне через суд «покарати» залізницю на кілька десятків мільйонів гривень. Якщо у 2007 році Фонд претендував на 24 492,7 тис. грн., у 2008 – вже на 29 534,3 тис. грн., то у 2009 його їхній «апетит» зріс аж до 33 303,2 тис. грн. Загалом, у якості штрафних санкцій, залізниця нібито має сплатити Фонду соцзахисту інвалідів близько 90 мільйонів гривень.
Водночас, у 2006 році було створено 2439 робочих місць для інвалідів, але 1220 із них залишилися вакантними, подібною ситуація була і в 2007 (створено 2538 місць, залишилися вакантними – 1318) та 2008 роках (2411 і 1260 відповідно). Упродовж трьох останніх років кількість працівників з обмеженими фізичними можливостями на Львівській залізниці суттєво не мінялася. У той же час залізниця вкотре наголошує на тому, що підприємство готове працевлаштовувати інвалідів та надавати їм увесь пакет соціальних гарантій, однак не може нести відповідальність за відсутність або малу кількість охочих працювати на залізниці. Натомість Львівське обласне відділення Фонду соцзахисту інвалідів не скеровує людей на залізницю. Власних зусиль залізничників щодо залучення інвалідів до праці виявляється недостатньо.
Відтак, хотілося б зрозуміти, чому усі організації, які мають завдання відстоювати права інвалідів, так мало працюють над залученням людей з обмеженими можливостями до праці, зокрема і на залізниці. Проте, штрафні санкції вони нараховують вправно.
Фонд декларує, що суми адміністративно-господарських санкцій і пені, які надійшли до Держбюджету від підприємств за невиконання встановленого нормативу працевлаштування інвалідів, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів на:
– фінансування заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної (за поданням Національного комітету спорту інвалідів України) та професійної реабілітації інвалідів;
– надання цільової позики підприємствам (на зворотній основі, з терміном повернення до трьох років) на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у межах коштів, передбачених у відповідному році на зазначені потреби;
– фінансування витрат на професійне навчання непрацюючих інвалідів, у тому числі за направленням державної служби зайнятості;
– надання дотацій підприємствам на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, як безробітні або ті, які шукають роботу.
Залишається лише здогадуватися, куди при такому фінансуванні насправді йдуть величезні потоки грошових коштів, якщо кожного року усе більше підприємств штрафують за нібито відсутність робочих місць? Залізничники мають на меті з’ясувати, на які саме програми чи конкретні проекти витрачає гроші Фонд. Також залізничники закликають громадськість до активного обговорення питання щодо освоєння вже стягнених Фондом соціального захисту інвалідів коштів з інших підприємств.
Львівський портал