Галасливий центр заважає жити львів’янам

Цілодобові кав’ярні та дискотеки — неабияка принада для туристів, що приїжджають до Львова. Але водночас – це постійний головний біль для львів’ян, що живуть у центрі міста. Адже заснути вночі практично неможливо. І це незважаючи на закон, що забороняє гучну  музику з 22 до 8 години. Обмеження існують, лише на папері — в цьому вже більш, ніж 10 років переконуються жителі будинку по вулиці Театральній, неподалік якої розташовано одразу кілька розважальних закладів.
«Проблеми почалися ще у 1998 році, – розповідає Ірина Шимко, мешканка будинку по вулиці Театральній, – коли магазин «Троянда» поступово перетворився на дискотеку, на місці кіоску з духовною літературою з’явилася кав’ярня «Цісарська кава», а у колишній майстерні скульптора відкрили крамницю, де продають алкоголь. З того часу ми майже не спимо».
Вікна пані Ірини виходять прямо на пл. Підкови, де й розташовані ці заклади. «Ми постійно дзвонимо адміністраторам, в міліцію, але це не допомагає», – скаржиться жінка. Вона каже, що до гучної музики додаються ще бійки та крики п’яних відвідувачів нічних закладів.
Мешканці будинку не сиділи склавши руки. Ось уже понад десять років вони у різний спосіб оббивають владні пороги, щоби домогтися бодай дещиці справедливості. Однак, попри численні обіцянки, поки їх зусилля марні.
Спочатку зверталися до міської влади, районної  адміністрації, зрештою, до самих закладів, а також до міліції. Натомість отримували офіційні висновки про задовільну роботу розважальних закладів. Зокрема, у відповіді правоохоронців з 2007 року сказано, що скарги про порушення громадського порядку від мешканців району не надходили.
Галицька районна СЕС вже у червні цього року на звернення жителів будинку повідомила, що рівень шуму на дискотеці та у квартирі відповідає нормі.
Тим часом, розповідає пані Ірина, адміністратори розважальних закладів «по-доброму» радять людям продати квартири.
Ще у серпні 2005 року мешканці будинку подавали до суду, але заява пролежала там 20 місяців, як вони твердять, без розгляду – відбулися лише досудові слухання. Після цього дискотеку реконструювали, поставили звукоізолюючі вікна, та цього, за словами жителів сусідніх будинків, вистачило лише на тиждень.
Постійне недосипання згубно впливає на здоров’я людей. Пані Ірині  довелось зробити операцію на залозах внутрішньої секреції, після чого вона, викладачка сольфеджіо, втратила голос, а відтак і професію. Зараз жінка працює на ринку.
14 липня цього року група мешканців зі згаданих будинків мала зустріч з міським головою Львова Андрієм Садовим, він обіцяв допомогти. Голова Галицької райадміністрації Ірина Маруняк запевнила людей у тому, що літні майданчики  на площі Підкови будуть ліквідовані, оскільки встановлені там незаконно. Проте, поки що нічого не змінилося. 
Ця ситуація, на жаль, стає типовою для центральної частини міста  і особливо вона загострюється влітку, коли люди хочуть жити з відчиненими вікнами, але часто-густо не можуть їх відчинити, бо знадвору вривається галас розважальних закладів. Наразі комерційний інтерес підприємців та чиновників перемагає право людей на спокійний сон. А намагання «маленького українця» захистити себе розбиваються до міцного муру чиновницької байдужості та корупції.