На позачерговій сесії розглянуть фінансові та виборчі законопроекти

Під час прес-конференції у Запоріжжі Голова Верховної Ради України Володимир Литвин розповів про те, які питання розгляне парламент під час позачергового засідання 24 липня, повідомляє прес-служба Верховної Ради.

На позачерговій сесії, за його словами, планується розглянути ряд питань, в тому числі проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків.

Необхідність розгляду цього законопроекту, на думку В.Литвина, пов´язана з тим, що 27 липня відбудеться засідання Ради директорів МВФ, на якому мають вирішуватись питання щодо надання Україні третього траншу кредиту, який є для України вкрай важливим. «На нього всі роблять ставку – і опозиція, і влада», – підкреслив Голова Верховної Ради України. Він також повідомив, що «із 3,3млрд.дол зовсім не будуть заходити в країну 1,8млрд.дол, бо підуть на обслуговування боргів». «Все інше – на вирішення  питань покриття дефіциту бюджету», – додав В.Литвин. Голова Верховної Ради України також зазначив, що кредит МВФ надають Україні «не тільки під певні відсотки, але й під жорсткі умови, які треба буде виконувати».

Ще одним із питань, які винесені на розгляд позачергової сесії, Голова Верховної Ради України назвав внесення відповідних змін до бюджету України, пов´язаних із необхідністю збільшення статутного фонду ВАТ «Нафтогаз України». За словами В.Литвина, це необхідно зробити для того, щоб утримати нинішній рівень цін на газ для населення. «Я вважаю, що цей закон є конче потрібний», – наголосив керівник парламенту.

Голова Верховної Ради заявив, що буде наполягати на розгляді питання щодо обмеження депутатської недоторканності. «Врешті решт треба припинити це велике ошуканство українського народу, якому всі обіцяють скасувати недоторканність для певної категорії осіб, але нічого для цього не роблять», – зазначив він.

Стосовно пропозиції від фракції БЮТ щодо внесення змін до Конституції України, які б пролонгували повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевим радам та сільським, селищним, міським головам на рік, до 2011 року, В.Литвин категорично висловився проти. «Я неодноразово публічно про це говорив і буду говорити, оскільки вважаю це не чим іншим, як політичним хабарем перед президентськими виборами. Люди обирали депутатів місцевих рад лише на чотири роки, тому, якщо й говорити про продовження терміну повноважень представників місцевої влади, мова повинна йти лише щодо наступної каденції», – наголосив Голова Верховної Ради України.

Крім того, за словами В.Литвина, на порядку денному позачергової сесії є кадрові питання і чи не найбільш ключове питання – це законопроект про внесення змін до Закону про вибори Президента України.

В.Литвин нагадав, що законопроект узгоджували між собою дві найбільші фракції, і з майже 470 поправок в ньому були враховані тільки ті, що їх влаштовують. Керівник парламенту пообіцяв, що у разі розгляду цього законопроекту у сесійній залі він буде наполягати на голосуванні по кожній внесеній поправці. «Бо накидати на президентські вибори рейдерські схеми – це верх цинізму, якого допустити не можна, – заявив Голова Верховної Ради України. – Бо коли уважно прочитати запропоновані зміни, стає зрозумілим, що люди, які їх писали, добре уявляли які будуть наслідки».

У якості прикладу Голова парламенту навів пропозицію політичних сил щодо того, аби рішення виборчої комісії приймалося не двома третинами від її складу, а двома третинами від присутніх на її засіданні. Подив, на його думку, викликає і введення у закон такого визначення, як «уточнений протокол». «Виникає питання – що це таке: переписаний чи підроблений протокол», – зауважив В.Литвин.

На переконання В.Литвина, «зміни до Закону про вибори Президента України потребують особливої уваги: аж до того, що має бути серйозна розмова, якщо хочете – загальноукраїнське читання цього законопроекту». Голова Верховної Ради України пояснив, чому він наполягає на затвердженні змін до Закону про вибори Президента України, якими зменшується до 90 днів термін виборчої кампанії: «Якщо зараз цього не зробити, 19 вересня стартує виборча кампанія за старим законом, протягом десяти днів ЦВК зобов´язана затвердити графік виборчої кампанії, і ініціатори суттєвої корекції виборчого законодавства розраховують на те, що навіть після того, як Президент ветує зміни до Закону про вибори Президента в їхній редакції, їм вдасться подолати вето». «Але на той час, за умов початку виборчої кампанії, не буде часу уважно розглядати поправки та аналізувати зміни, які відбудуться у разі прийняття цього закону, і ці поправки можуть набути чинності у такому вигляді, бо їх проштовхнуть, для цього в них буде аргумент», – зазначив В.Литвин.