Сподівання на те,
що Євро-2012 у Львові таки буде, наразі ще жевріє, хоча дедалі більше людей
зневірюються в цьому. Вірять у футбольну феєрію в нашому місті хіба що незіпсуті
оптимісти. Натомість причин
для песимізму чимало. І перелічувати їх фактично без потреби, про це вже
говорили всі, кому не лінь. Але найголовнішим гальмом у підготовці Львова до
єврочемпіонату залишається відсутність коштів на побудову стадіону.
Примарна
ймовірність, що завдяки проведенню конкурсу, який організували з ініціативи
депутатів, вдасться знайти довгоочікуваного інвестора, котрий погодиться
профінансувати будівництво спортивної арени, теж потроху розвіюється. Якщо б не
було задіяно чинники проти цього процесу, Львів мав би дізнатися назву
компанії-благодійниці ще понад тиждень тому. Однак цього не сталося. Конклаву, вибачте,
конкурсній комісії з визначення інвестора/генпідрядника з будівництва стадіону
не вдалося навіть відкрити конверти, у яких були пропозиції фірм. Перешкодою
тоді став протест прокурора. Депутатам знадобився тиждень, аби зібратися на
сесію та відхилити згаданий протест. І хоча думка більшості обранців була відома
– принаймні вголос усі без винятку висловлювалися за відхилення прокурорського
протесту, усе ж на втілення намірів у життя довелося витратити добрих три
години. Однак, як з’ясувалося, і це не пішло особливо на користь. Маємо на
увазі, на користь визначення потенційного інвестора. Логічно було б одразу ж
після усунення перешкоди, себто прокурорського протесту, скликати по раз другий
конкурсну комісію й не випускати її членів на світ Божий, аж допоки вони не
визначаться, хто ж із претендентів переміг. Але згадувати про логіку в стінах
Львівської мерії, очевидно, усе ж не варто. Як жартують колишні
військовопіддані, «хто в армії був, той у цирку не сміється». Такий вислів
якнайбільше пасує до серйозних панів, котрі наповнюють міську раду. Щоправда,
їхні дії більше нагадують не добрий цирк з усміхненими паяцами, а поганеньку
трагікомедію в провінційному театрі.
Припустімо, ми
просто багато чого не знаємо. Ну, не заведено за нинішнього міського голови
ділитися з пересічними громадянами перипетіями, котрі стосуються життя нашого
міста. Та, очевидно, міським депутатам усе ж відомі певні нюанси в процесі європідготовки.
В іншому разі, якщо б вони теж були геть не в курсах, то їхні кроки на шляху до
пошуку інвестора – будівничого стадіону все ж мали б виглядати дещо
логічнішими. Створено комісію – отримано пропозиції – відкриваємо конверти – ознайомлюємося – визначаємося. Натомість
маємо, що маємо. Засідання комісії відтягують, депутати пропонують збільшити її
чисельність, що, зі свого боку, викликає дикий супротив інших міських райців…
Звичайно, можна
скільки завгодно кивати з закидами на нездалих чиновників, які стають на
перешкоді прозорості процесу й затягують його усіма можливими способами. Але, мабуть,
не варто й депутатам видавати із себе зовсім білих і пухнастих. Щодо їх
акторських здібностей ми вже висловили свої сумніви, тож єдина порада – не
заграватися. Навряд чи хто повірить. Власне через поведінку обранців запитань
без відповідей що не день більшає. До прикладу, риторичні запитання
народжуються після звинувачень депутатів один одного. Що цікаво, головні закиди
опонентів мало чим відрізняються. Ні, не подумайте, вони ще не опустилися до
рівня «Дурак – сам дурак», але наблизилися вже дуже впритул. Тепер ці
звинувачення можна звести до єдиного запитання: хто хоче зірвати Євро?
І трошки
оптимізму. Сьогодні таки має відбутися ще одне засідання конкурсної комісії з
визначення інвестора-генпідрядника. Будемо сподіватися, що на нього не прийде
злісний прокурор чи судовий виконавець з папірцем-табу. І ще хочеться вірити,
попри неприємні прогнози, що в конвертиках, надісланих на адресу львівської Ратуші,
таки виявляться добрі пропозиції від інвесторів, а не порожні папірці з
замальовками нездійснених проектів.
Нагадаємо, що до
20 листопада включно тривав конкурс із визначення інвестора, генпідрядника для
забезпечення будівництва стадіону у Львові. На конкурс було надано 6 пропозицій
від таких фірм: ВАТ «Галбуд», ВАТ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»,
ТзОВ «Едітепе-Україна», ТзОВ «De.Be.Co», ТзОВ «Хока-Україна» і Консорціум
компаній FTF Archіtectes, Groupe Vіncі Constructіon, George Washіngton
Fіnancіal Corporatіon.
Львівський портал