Сто днів другого уряду Юлії Тимошенко не особливо відрізняються антуражем від ста днів першого – «війна в Криму, все в диму». Постійна шарпанина з Секретаріатом Ющенка за повноваження і права, відбивання випадів опозиції, розмаїті і постійні кризи різних ринків – від бензину і до цукру. Відтак враження від теперішньої діяльності уряду леді Ю. доволі суперечливі.
З одного боку, пані Тимошенко змогла перебити монополію «РосУкренерго» на поставки газу в Україну і влаштувати їх на свій штиб. Це безсумнівний плюс.
З іншого боку, суперакція з роздачі втрачених заощаджень вкладникам «Ощадбанку» СРСР, окрім позитивних в іміджевому плані бонусів серед електорату, лише пришвидшила і без того неслабі інфляційні процеси, і зараз кожен з нас може на власні очі спостерігати за тим, як, мов на дріжджах, ростуть ціни на харчі.
Водночас падає курс долара, хоча ніхто не говорить про ревальвацію гривні. Проблеми у простого народу є, адже більшість українців звикли тримати свої «зелені» у панчосі і можуть викинути їх на ринок, якщо падіння долара триватиме й надалі. Чим закінчиться це вкидання – поки сказати важко.
Також сумнівною залишається наразі доля ще одного мегапроекту. Ситуація з перевиборами у Києві наразі достатньо затуманена. Передовсім тому, що на місце Чернівецького надто багато бажаючих і процес замирення та задобрювання їх усіх добряче вимотає нерви пані прем’єру. Київ для Тимошенко – стратегічна мета, бо на вибори нового президента вона хоче мати в столиці свою людину. Як на це погляне чинний президент, який також не від того, аби посісти крісло глави держави на ще один термін, також особливих сумнівів не викликає. Тим паче, що Черновецький має свій підхід до Ющенка. Злі язики кажуть, що президентський брат отримав від київського мера доволі земельки під будівництво, відтак Льоня-космос сподівається, що Ющенки йому не будуть встромляти палиці в колеса виборчої кампанії у вигляді міністра внутрішніх справ чи прокурора Києва.
Та попри ці проблеми, експерти, яких опитували про діяльність Тимошенко, кажуть, що керівничці уряду варто сконцентрувати свої зусилля на економіці. Саме в цій царині закладено можливий успіх великих політичних амбіцій лідерки БЮТ, або ж цілком реальний провал її наполеонівських планів. Адже коли, не доведи Господи, теперішні економічні проблеми сягнуть кризового рівня, то «воріженьки» одразу ж знайдуть, на кого показати пальцем і кого зробити офірним цапом.
