Цими днями на вулицю Мучну у Львові поспішають колекціонери , галерейники , художники та просто люди із гарним смаком , які не оминають нагоди придбати красиві гутні вироби зі складу Львівської експериментальної кераміко – скульптурної фабрики . Заскладовані товарні запаси зупинених цехів фабрики пущено під остаточний розпродаж.
Колись потужна виробнича база Художнього Фонду не просто опинилася на межі банкрутства, а стала ласим шматком для охочих придбати землю під високорентабельне житлове будівництво. Справу про банкрутство фабрики ініціювала податкова. Керівництво міста так і не «списало» фабриці заборгованості за земельний податок . Усі намагання керівництва Львівської організації Спілки художників утримати своє майно виявилися марними.
Однак, як пояснив ЗІКу завідувач складу Юрій Угрин, розпродаж не пов`язаний із банкрутством фабрики, бо виторг іде на конто підприємства, що засноване замість колишнього скляного цеху. Саме це підприємство сподівається відродити роботу гути.
«У нас є трохи продукції, яку ми хочемо швидко продати, щоб почати працювати. Є надія на відродження скляного виробництва. На місці скляного цеху кераміко-скульптурної фабрики тепер засновано ДП «Склоцех» Львівської фабрики мистецтв». Те, що ми продаємо , колекцією навряд чи можна назвати: це не авторські вироби, а тиражна продукція. Запасів маємо тисяч на 300. Покупців не бракує, це наша постійна клієнтура. Щодень виторговуємо тисяч на п’ять гривень», – зізнався Юрій Угрин.
