Як впливає жовтий фосфор на людський організм? Це питання впродовж кількох діб хвилює усіх українців, а особливо мешканців Львівщини.
Як вплине техногенна катастрофа на здоров’я галичан, як зменшити згубний вплив хімічної речовини, чи можна виходити в зоні ураження з домівок? На ці та інші запитання відповідає начальник управління охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації Ігор Герич.
Скажіть, будь ласка, пане Ігорю, скільки людей на цю годину звернулися по медичну допомогу? Скільки з них шпиталізовано?
У медичні заклади абсолютно всіх підпорядкувань шпиталізовано 145 осіб. Причина їхньої шпиталізації – не інтоксикація продуктами горіння фосфору, а радше обстеження. Тобто, зазвичай діти мали незначні клінічні нездужання і, враховуючи перебування в зоні підвищеного ризику, звернулися до лікарів. Нині їх обстежують.
Хто це, здебільшого: рятувальники чи місцеві мешканці?
Першого дня переважали рятувальники. На сьогодні дві третини – це цивільне населення, яке проживає в Буському, Бродівському, Радехівському районах.
Чи всі шпиталізовані перебувають у госпіталі 1120, тобто військовому шпиталі Західного оперативного командування, чи, може, деінде?
Львівщина – регіон, де, на відміну від інших, абсолютно всі медичні галузі, незалежно від підпорядкування, працюють на благо людей у тісній співпраці. А військовий госпіталь 1120 – перший, хто відгукнувся. Тому перші пацієнти потрапили саме туди. Сьогодні у всіх провідних львівських шпиталях перебувають пацієнти. Найбільша кількість – в обласній клінічній лікарні. Діти – в Охматдиті і спеціалізованій дитячій лікарні, або в Чорнобильській і дитячій міській лікарні. Також поодинокі пацієнти – у 8-й клінічній лікарні і медичному закладі Львівської залізниці.
Скільки хворих у реанімації?
Стан усіх хворих – легкий.
Чи осіла вже хмара?
Упродовж усіх днів я перебуваю в епіцентрі трагедії в Бродівському районі, у штабі, що за сто метрів від трагедії (не беручи до уваги короткого візиту до Львова). Зараз немає зовнішніх ознак горіння, тому не можна говорити про існування загрози як такої.
Загалом було 2 епізоди горіння. Епізод первинного загорання, різної інтенсивності горіння – великий стовп диму шлейфом охопив 83 кілометри квадратні. Ця територія охоплювала північний напрямок Буського району, низку населених пунктів Радехівщини, доходила майже до Лопатина, прилеглих районів селища Кути. Ця хмара до ранку наступного дня опустилася, сконцентрувавшись на більш пологих територіях, і перестала існувати, позаяк відбулася хімічна реакція трансформації та розпаду продукту.
За якими симптомами можна розпізнати отруєння п’ятиоксидом фосфору?
Щоб відбулося отруєння, повинен бути прямий контакт з продуктом, а той продукт міститься в димі. Однак є певні умови контакту. Він залежить від концентрації в димі оксиду фосфору, або фосфорного ангідриду. Друге – тривалість контакту.
А симптоми прості. Фосфор контактує зі шкірою, з слизовою очей, а через ротову та носову порожнину – з верхніми дихальними шляхами. Виникає подразнення – кон’юнктивіт, свербіння або почервоніння шкіри, яка була відкрита під час перебування в хмарі чи контакту з середовищем, відчуття сухості в роті, може бути легка зміна присмаку, першіння в горлі. У складніших випадках – покашлювання, збільшення кількості слини чи відхаркування секрету.
У разі перших симптомів радите звертатися до лікарів?
Основна небезпека полягає в момент контакту з димом, якого вже тепер немає. Однак ми радимо людям навіть без характерних для отруєння ознак, а з будь-якими розладами здоров’я звернутися до лікарів, у медичні установи, ми готові надати допомогу, обстежити, вилікувати. Тим більше, зараз у межах району ураження в кожному селі, в кожному селищі працює лікарська бригада, яка виїхала на місця і готова надати допомогу.
Не таємниця, що львів’яни налякані. Деякі навіть бояться виходити з домівок та випускати своїх дітей на вулиці. Чи загрожує щось Львову? Чи повинні львів’яни дотримуватися правил безпеки?
Я звертаюся до всіх мешканців області, що приводу для паніки, зміни поведінки та навіть вдавання до профілактичних заходів немає. Ризики, під час активного горіння й утворення диму, стосувалися лише тих територій, через які цей дим поширювався, і ареалу, охопленого димом. Загроза могла б виникнути в разі появи сильного вітру, зміни вітру і продовження горіння. Тепер реальної загрози немає і не було, бо немає горіння. Профілактичні засоби в ці дні варто застосовувати від високої температури. Мої діти шкільного віку, знайомі абсолютно спокійно ходять по вулиці. Приводів для паніки не повинно бути. Хоча я розумію, що інколи зовнішні коментарі, особливо людей, що поза територією, стають приводом для тривоги.
До речі, як ви прокоментуєте заяви віце-прем’єр-міністра Кузьмука та екс-міністра охорони здоров’я Миколи Поліщука?
Я можу по-людськи зрозуміти те, що сказав генерал Кузьмук, хоча він уже спростував свої висловлювання. Загалом, кажучи слова, які стали, на мій погляд, майже фатальними, чи ключовими в наростанні тотальної паніки, і не тільки на Львівщині, а й в інших областях – він мав на увазі не масштабність аварії, не радіоактивність, не можливість поширення. А відповідальність людей та необхідність ліквідації неприємної катастрофи, яка, очевидно, сталася вперше на території пострадянського простору. Навіть казахи, які мають найбільший досвід роботи і які виробляють жовтий фосфор, кажуть, що ніколи не стикалися з такою аварією, щонайбільше 2 цистерни переверталися. Тяжко коментувати і звернення Поліщука, хоча він дуже хороший нейрохірург, авторитетний професор…
Його найбільше вражало те, що люди працювали без респіраторів. Чи не загрожує це їхньому здоров’ю, можливо, не сьогодні, завтра, а через місяць, рік?
Я хочу зазначити, що люди, які працювали в епіцентрі, були не в респіраторах, а в кисневих масках і працювали там не більше 10 хвилин (хоча технологічно ставалися випадки, коли вони були і 20 хвилин). Усі решта були на абсолютно безпечній відстані. А перебування поза димовим смогом не потребує жодного захисту. Я живий свідок, був без маски, однак не отруївся, не кашляю, маю можливість з вами розмовляти.
Науковці кажуть, що смертельною дозою для людського організму є одна десята грама жовтого фосфору. Ви уточнили, що в разі безпосереднього контакту. Цим безпосереднім контактом вважають контакт з рідким фосфором чи, можливо, з продуктами горіння? Якщо з продуктами горіння потрібна більша доза, то яка вона повинна бути?
Це, може, і є ключове запитання, бо, якщо повернутися до доповіді Поліщука, то можна виходити на абсолютно різні клінічні картини, залежно від хімічного складу речовини. Йдеться про безпосередній контакт: прийом внутрішній чи нашкірний фосфору. Щодо того, рідкий чи твердий. Фосфор – аморфна структура, її точка плавлення – 44 градуси, після 44 градусів він стає рідиною. Вказану дозу, зрештою, як і шкідливість, яка спрямована на кістковий, спинний мозок, зумовлює кістковий некроз, пов’язана з довготривалими або високими дозами контакту білого фосфору, або його технічною версією – жовтого фосфору – враховують у разі прямого контакту, прийомі всередину. Тому часто звучать непрофесійні коментарі про те, щоб вживати абсорбенти, активоване вугілля, пробувати викликати блювання, звільнити шлунок.
Але все ж таки, яка повинна бути критична доза продуктів горіння?
Є мінімально допустима доза фосфорних сполук у повітрі, вона становить 0, 15 на метр кубічний, це гранично допустима концентрація з погляду екології, санітарних норм. Має значення і доза в диму, і час контакту. Але ще раз хочу запевнити, що проблем немає. Різні дані за результатами дослідження, які проводив головний санітарний лікар області пан Роман Павлів, це підтверджують. Також проведено забір повітря в районі Галицького перехрестя, Рясного, Винників, Сихова. Всюди абсолютно нормальні показники, не перевищені.
А в зоні ураження наскільки було перевищено?
Була мозаїчна картина, яка пов’язана з рельєфом і осіданням туману. У двох населених пунктах першого дня рівень фосфорних сполук перевищував у 20 разів дозу, яку я назвав. Через добу, завдяки природній нейтралізації під час контакту із звичайним середовищем, – доза лише на 2 соті перевищувала граничну.
Як можна себе захистити народними методами, якщо це загалом можливо? Кажуть, що потрібно ходити в головних уборах, носити більше одягу, полоскати горло водою з содою, вживати глюконат кальцію та вітамін С. Чи дієві такі методи?
Я повторюся. У разі відсутності білого густого диму, який окутує територію, як це було на станції Ожидів, різні профілактичні засоби – зайві.
Галина ПЕТРУШКА, «Львівський портал»