Чим зможемо – поможемо

Влада скаржиться на брак грошей для допомоги підприємцям. Підприємці ж просять дати їм спокій .

Близько третини підприємців Львівщини не знають про існування програм підтримки підприємництва, трохи менше половини – не брали участі у жодних програм підтримки бізнесу в регіоні. Такі результати опитування, проведеного Комітетом підприємців Львівщини. Тим часом міська та обласна ради з інтервалом у два місяці затвердили чергові програми підтримки малого підприємництва на 2007-2008 роки. Що чиновники планують робити в рамках ухвалених програм і наскільки їх наміри співпадають з очікуваннями підприємців, ми й спробуємо зясувати

Союз вовка та вівці

Особливість обласної програми розвитку підприємництва в тому, що цьогоріч чиновники готували її вкупі з підприємцями. Щоправда порозумілися сторони не відразу. Спочатку Головне управління економіки Львівської облдержадміністрації працювала над своїм документом, а тим часом Комітет підприємців Львівщини розпочав роботу над своєю, альтернативною, програмою, не вдовольнившись тим, що запропонували в ЛОДА. В результаті програми обєднали в одну, яку депутати облради й затвердили 13 березня.

Першим, з чого КПЛ почав роботу над своїм варіантом програми, стало соціологічне дослідження, яке мало виявити проблеми підприємців Львівщини. З’ясувалося, що підприємці незадоволені стосунками з владою: основним гальмом розвитку малого бізнесу на Львівщині підприємці вважають корумпованість чиновників, недосконале законодавство, велику кількість контролюючих органів, а також ігнорування місцевою владою проблем підприємців. Власне поінформованість підприємців, на забезпечення якої спрямовані заходи обласної програми підтримки підприємництва, мала б ускладнити чиновникам вимагання хабаря. Бо ж підприємці не завжди добре орієнтуються в тому морі нормативних актів, які продукуються на різних рівнях влади, а чиновники часто з цього користають.

Поінформований – озброєний

Автори обласної програми сконцентрувалися переважно на подоланні інформаційного вакууму в стосунках влади та бізнесу. Заповнити цю прогалину, вважає один із творців програми Микола Ореньчук, допоможе єдиний систематизований веб-портал. На сайті розмістять нормативні документи, опишуть усі процедури тощо. Підприємці мали б знайти там інформацію про державні органи, діяльність підприємницьких спілок, про те, де можна отримати консультацію з того чи іншого питання. Портал уже створений, каже пан Ореньчук, і найближчим часом його представлять громадськості.

Водночас кожна державна установа, відповідно до програми, повинна розробити положення, в якому має чітко визначити принципи висвітлення її діяльності: на чому спеціалізується ця установа, подання яких документів вона може вимагати від підприємця, яку інформацію він зобов’язаний надати, а яку – ні. Органи державної влади мали б висвітлювати цю інформацію як на мережевому ресурсі, так і на інформаційних стендах при вході до установи. За словами Миколи Ореньчука, вже закінчується робота над типовим положенням про висвітлення діяльності органів державної влади. На основі цього положення адміністрації різних рівнів розроблять свої положення.

Ще одним важливим пунктом обласної програми є створення громадської приймальні та «гарячої лінії». Це має бути своєрідна «служба порятунку» підприємців. Відкриття приймальні заплановане на червень. Громадська приймальня матиме свою специфіку – там працюватимуть представники підприємницьких обєднань, які стануть своєрідними посередниками поміж підприємцями та владою. Такий формат роботи викликатиме більше довіри в підприємців, які звертатимуться до приймальні чи на «гарячу лінію». Водночас кожне звернення, яке надійде до громадської приймальні, потраплятиме до керівників області і за їх підписом скеровуватиметься до відповідних інстанцій. В такий спосіб, вважають автори програми, можна максимально захистити підприємця від спроб чиновників «замкнути» проблему на собі.

Грошей багато не буває

Однією з причин, чому автори програми стільки уваги приділили власне інформаційним заходам, є невеликий бюджет, виділений на її реалізацію – 700 тисяч гривень на два роки. Депутат облради Михайло Задорожний вважає, що такий малий бюджет свідчить про байдуже ставлення влади до малого бізнесу, і наводить приклад Чернівецької області, де на аналогічну програму виділили втричі більше коштів. Водночас варто врахувати, що до європейських бюджетів програм підтримки підприємництва нам ще далеко. Тим не менше, програма є і вона виконується. Головне тепер – її відповідне виконання, гарантом якого має стати постійний контроль з боку бізнесових об’єднань.

Підприємців – на білборди…

Міська програма сприяння розвитку малого підприємництва розроблялася без активної участі підприємців. Принаймні, за словами президента Асоціації роботодавців Зеновія Бермеса, це об’єднання не залучали до роботи над програмою. Комітет підприємців Львівщини, за словами Миколи Ореньчука, долучився до розробки програми лише на етапі її громадського обговорення. КПЛ запропонував деякі зміни до передбачених програмою заходів.

Хоч міські чиновники опитувань підприємців не проводили, однак, базуючись на власному життєвому досвіді, визначили основні чинники, які гальмують розвиток підприємництва в місті: суперечнливе законодавство, надмірний податковий тиск, втручання в діяльність субєктів господарювання органів державної влади, ускладнений доступ до фінансових ресурсів. До переліку потрапили і низький рівень впровадження інновацій та недостатня промоція малого підприємництва. Якщо б міські чиновники ознайомилися з результатами соцопитування, яке провів КПЛ, то дізналися б, що відсутність промоції бізнесу підприємців мало хвилює – лише трохи більше двох відсотків опитаних підприємців-львівян вважають це проблемою. Набагато більше заваджає підприємцям корумпованість чиновників, однак про таку проблему в ратуші навіть не здогадуються.

…чиновників – на семінари

Перше, що робитимуть міські чиновники – вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємництва. Серед цілого букету заходів на кшталт моніторингу регуляторних актів та проведення публічних обговорень тощо особливої уваги заслуговує такий пункт як «розміщення інформаційних стендів щодо порядку проходження процедур в адміністративному будинку міської ради». Ці стенди мають з’явитись у ратуші вже цьогоріч.

В програмі передбачена ще низка заходів, спрямованих на підтримку інновацій, молодіжного підприємництва та забезпечення прозорості роботи влади. Але найбільш оригінальним є такий пункт: «Участь у вітчизняних та міжнародних семінарах з метою підвищення рівня кваліфікації працівників місцевих органів влади стосовно питань впровадження регуляторної політики, реагування на звернення підприємців та покращання бізнес-середовища у місті». На це заплановано виділити 15 тис. грн. І все б нічого: підвищувати кваліфікацію чиновників – справа благородна, якщо б не очікувані результати від розширення світогляду працівників ради. Робиться це задля того… щоб підвищити кваліфікацію підприємців. Яким чином можна підвищити кваліфікацію підприємців, відсилаючи на семінари чиновників, залишається загадкою.

Загалом програма підтримки підприємництва коштуватиме міській владі 100 тис. грн. цьогоріч. У наступному році укладачі програми сподіваються витратити на неї вже 455 тис. грн. В 2008 році програма передбачає 300 тис. грн. на відшкодування малим підприємствам відсотків за кредитами. На що витрачатимуть цьогорічні 100 тис. грн.

Джерело: Програма сприяння розвитку малого підприємництва у Львові на 2007-2008 роки

Міська програма підтримки підприємництва викликає замилування хіба в чиновників. Депутати, ухвалюючи документ, звинуватили його укладачів в надмірній декларативності та браку конкретності. Однак, це проблема будь-яких програмних документів, які розробляють органи влади. Таким чином чиновники страхують себе від покарання за невиконання тих чи інших заходів. Бо якщо, наприклад, записати у програмі «провести 5 семінарів на таку-то тему», то звітуватися доведеться власне за 5 семінарів. Якщо ж у програмі записано «організація проведення семінарів, нарад робочих груп за участю підприємців, представників бізнес-центрів, асоціацій та об’єднань підприємців», то вже зовсім не важливо, скільки таких заходів проведено і який їх результат: навіть одна нарада за участі підприємців дає чиновниками підстави поставити біля цього пункту програми «галочку» про виконання.

Проблемні дозволи

Доки чиновники тяжко «гарують» над написанням програм підтримки бізнесу, самі підприємці кажуть: не треба помагати – просто дайте нам спокій. Підтримка з боку влади, вважають вони, мала б полягати в якнайменшому втручанні чиновників у бізнесові справи.

З-посеред чинників, що гальмують розвиток підприємництва, більшість опитаних «ДІАЛОГОМ» підприємців та експертів звертають увагу на проблеми з отриманням дозволів та реєстрацією підприємств. «Має відбутися спрощення процедур реєстрації, отримання дозволів тощо, – зазначає Зеновій Бермес. – Зараз про це дуже багато говорять, але насправді всі заходи зводяться не до реальних дій, а швидше до їх імітації. Я маю на увазі і єдиний реєстраційний офіс, і єдиний дозвільний офіс».

Не зайвою вважає пан Бермес і фінансову підтримку підприємництва. Було б непогано здешевити вартість кредитних ресурсів. Але, з іншого боку, існує загроза корупції при розподілі цих коштів, оскільки підприємців багато, а коштів на програми фінансування бізнесу (наприклад, програми відшкодування відсотків за кредитами) – мало. Ще одна проблема, з якою стикаються малі підприємства – приміщення для бізнесу. Особливо гостро ця проблема постала цьогоріч, коли міська влада почала переглядати ставки орендної плати за приміщення, що перебувають у комунальній власності. Часто розмір орендної плати є «непідйомним» для дрібних підприємців, які лише починають бізнес.

Загалом же, вважає Зеновій Бермес, основне завдання влади стосовно підприємництва – створення умов для його роботи, не більше і не менше. Тож пан Бермес радить звернути увагу на досвід наших сусідів і вчитися на їх помилках.

КОМПЕТЕНТНО

Лілія Долінська, директор ТзОВ «Ванкувер»

Ефективність виконання регіональної програми підтримки та розвитку малого підприємництва залежить від впровадження низки заходів на загальнодержавному рівні, а саме: удосконалення спрощеної системи оподаткування та звітності суб’єктів малого підприємництва; упорядкування процедури перевірок суб’єктів підприємницької діяльності; спрощення видачі документів дозвільного і погоджувального характеру; покращання умов мікрокредитування малого бізнесу.

Для спрощення доступу до фінансових ресурсів необхідна реалізація цільових програм фінансової підтримки пріоритетних для регіону бізнес-проектів, залучення коштів іноземних кредитних ліній. Запровадженні програми повинні бути виконанні на конкурсних засадах, що виключає кулуарність і надає, насамперед, фінансову підтримку тим видам підприємств, які необхідні регіону. Забезпечення ефективного використання і подальшого нарощення ресурсного потенціалу області повинно стати одним із головних пріоритетів діяльності місцевих органів виконавчої влади. Переконана, ще одна з найважливіших умов розвитку малого бізнесу – сприяння в наданні в оренду або у власність суб’єктам малого підприємництва комунального майна та інших незадіяних приміщень, обладнання тощо.

Ярослав Рущишин, генеральний директор ВАТ «Тротолла»

Нам не треба жодної допомоги. Головне, щоб не ставили перешкод. Основне, на що були спрямовані ці програми – це дати підприємцю в руки інструмента для подолання несправедливості. Бо зараз досить тупикова ситуація – держава не реагує на жодні звернення підприємців. Тому треба створити інструмент, коли підприємець зможе сам вирішити свої проблеми. Для цього він, як мінімум, має бути поінформований про все, що відбувається, і про все, що може відбуватися. Має реєструватися кожен його контакт з державою. Цих інструментів є багато і вони прописані в обласній і частково міській програмах.

В чому має полягати роль міської влади в розвитку підприємництва? Вона, як правило, стосується створення умов для діяльності підприємства – дозволи, ліцензії тощо. Тут є ще багато роботи, оскільки жоден підприємець не має можливості отримати повну інформацію для отримання того чи іншого дозвільного документа. На створення таких умов спрямована і обласна програма. За нашими дослідженнями, більшість підприємців черпає інформацію з інтернету. А інтернет є найдешевшим джерелом інформації. Тому ми прописали в програмі, що має обовязково бути веб-сторінка. Якщо ви заглянете на сторінки обласної адміністрації, то побачите, що там в розділі «питання–відповіді» даються відповіді чотиримісячної давності. Звичайно, ніхто не буде спілкуватися з державою в такі терміни.

ДОВІДКА

Формування регіональних програм підтримки підприємництва регламентовано двома законами України – «Про державну підтримку малого підприємництва» та «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні». Крім того Держпідприємництва та Мінекономіки розробили свої рекомендації щодо підготовки таких програм.

Щороку Кабмін готує постанову про заходи з виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Саму Національну програму парламент затвердив у 2000 році. Національна програма підтримки підприємництва відрізняється від регіональних хіба масштабом.

Цьогоріч у бюджеті передбачено витратити на виконання Національної програми 1,8 млн грн, ще 27 млн грн бюджетних коштів підуть на відшкодування відсотків за кредитами, які надаються малим та середнім підприємствам на реалізацію інвестиційних проектів.

Якою Держпідприємництва бачить регіональну програму підтримки бізнесу

Держпідприємництва розробив рекомендації для представників місцевої влади стосовно того, що вони мають вписати до своїх програм підтримки підприємництва. Першим пунктом, який пасує включити до програми, вважають у комітеті, є «впорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності». Йдеться про усунення правових, економічних та адміністративних перешкод в реалізації підприємницької діяльності. Органи місцевого самоврядування мають постійно працювати над вдосконаленням своїх документів і процедур.

Другий напрям, про який потрібно згадати в програмі, це фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка. Місцева влада мала б продумати спосіб, як обєднати всі існуючі джерела фінансування малого підприємництва і забезпечити цільове їх використання. На фінансову підтримку малого бізнесу Держпідприємництва рекомендує використати не менше 50% всіх коштів, призначених для фінансування програми сприяння розвитку підприємництва. В межах цього напрямку програми передбачається також створення спеціалізованих установ мікрокредитування; розробка та запровадження механізму часткового відшкодування відсотків за кредитами за рахунок коштів місцевих бюджетів; поширення практики кредитування без застави; впровадження гнучкої інвестиційної підтримки, орієнтованої на виробничу та інноваційну сфери, венчурне фінансування тощо.

Третій напрям програми — ресурсне та інформаційне забезпечення, формування інфраструктури. Йдеться про створення баз даних нежитлових приміщень, незавершеного будівництва, виробничих площ і невстановленого обладнання; забезпечення доступу підприємців до них; створення мережі регіональних лізингових компаній, залучення підприємців до виконання держзамовлень, програми підвищення кваліфікації дрібних підприємців та навчання незайнятого населення регіону основ підприємницької діяльності, а також формування інфраструктури для підприємництва: бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків, лізингових центрів тощо.

Четвертий напрям, про який треба згадати в програмі, це інноваційні проекти та пілотні програми. В цьому розділі має наводитися перелік інноваційних проектів і пілотних програм, а також бізнес-проектів, спрямованих на створення нових робочих місць, та таких, що є пріоритетними для даного регіону.