Перформенсу “Реквієм за Львовом” провело учора увечері львівське представництво Громадянської мережі “Опора”. Як зазначено у повідомленні організації, таким чином активісти оголосили про старт післявиборчого етапу камапанії “Тілько ві Львові”, що покликана привернути увагу громадськості до проблем історико-архітектурної спадщини міста.
Акція мала не меті закликати усіх небайдужих жителів міста стати на захист Львова, 80% архітектурних памяток якого знаходиться у незадовільному стані. У символічний спосіб активісти мережі вирішили “помянути” уже “покійні” шедеври львівської архітектури (місця яких зайняли Валова, 15 та “Укрсоцбанк”), а також поставили риторичне запитання всім мешканцям Львова, владі і самим собі: “Треба чи не треба Львову історична спадщина?”
Ця акція розпочала серію заходів, спрямованих на відображення і пошук шляхів вирішення кризової ситуації, в яку заведена справа збереження історичної спадщини. Чи не н айдошкульнішими проблемами є Постанова міськвиконкому № 406, що дозволяє «узаконення незаконного будівництва» (з її допомогою було остаточно зруйновано надії на збереження пам’ятки, похованої під “Валовою,15”) і недостатню прозорість та відкритість органів місцевого самоврядування . Крім того існує проблема скорочення лісопаркових зон, перебудови площі Ринок (досі ніхто не зміг побачити плану перебудови) , початок побудови декількох нових самобудів на зразок «Укрсоцбанку», які не вписуються в архітектурне середовище центральної частини міста.
Перформенс розпочав скрипковий квінтет, який грав мінорну музику під стінами Ратуші. Після того, як годинник пробив девяту годину, і надворі стало зовсім темно, на велике полотнище біля міської ради проектувалися знимки поруйнованого Львова; під “Реквієм” Моцарта активіст ГМ “Опора” зачитав список памяток нашого міста, які, через недбальство львівської влади , більше не милують наше око. В руках активісти тримали свічки.
Не випадково місцем проведення акції стала площа Ринок, серце Львова, яке зараз “переоране” ескаваторами. Використання важкої будівельної техніки при реконструкції історико-архітектурного ансамблю світового значення є знаковим для Львова і відображає варварське ставлення керівників експлуатаційних служб до спадщини Львова.
