ОСТАННІ НОВИНИ

Штаб Куйбіди знайшов невідповідності у свідченнях братчиків

|

Штаб кандидата на посаду міського голови Львова Василя Куйбіди сьогодні поширив заяву стосовно деяких невідповідностей у коментарях студентського братства . Зокрема у повідомленні йдеться про розбіжності свідчень потерпілих студентів та про матеріали, які опублікувала газета „Поступ” щодо побиття студентів без жодного посилання та офіційних джерел. Текст повідомлення подаємо повністю:

„У суботньо-недільному від 25-26 лютого №40(1942) номері газети “Поступ” опубліковані нотатки Ірини Сиривко “Штаб Куйбіди напав на студентів”. Отак одразу без найменших сумнівів і доказів, посилань на офіційні джерела чи принаймні свідчення очевидців.

Це висловлювання, так і більшість усіх решта – прямий наклеп, як-от:”…представники НРУ вчинили напад на членів Студентського братства. Трьох студентів працівники міліції, яких викликали рухівці, відвезли у Личаківський райвідділ міліції, а дівчину, Наталю Садловську, побили.”

Цей випадок – “класична” провокація, бо організатори і замовники заховалися в тінь. Більше того, спонукавши студентів до злочинних дій – розповсюдження листівок наклепницького характеру, натхненники врешті … кинули їх.

“ Молодих людей затримали з цими листівками на вул. Римлянина ,5. Це їхні листівки, вони причетні до того, вони нехай і відповідають,” – заявив Олександр Антонов, голова ради Студентського братства Львівщини під час прес-конференції 24.02.2006р. в приміщенні “Світлиці”. На цій самій прес конференції студенти стверджували наступне: „Хто профінансував друк цих агіток?” – „Це бізнесмени. Нас фінансують бізнесмени. Вони залишаються інкогніто, бо хочуть, щоб Львів став нормальним містом. Щоб нормальна людина стала мером”. „Вони вам платять за це?” – „Вони нам дають гроші на друк”.

Відеозапис разом із письмовими свідченнями підтверджують недостовірність оприлюднених відомостей.

Насправді штаб Куйбіди не нападав на студентів; представники НРУ не вчиняли напад на членів Студентського братства; представники НРУ не били дівчину Наталю Садловську; представники НРУ не представлялися міліцією; представники НРУ не били затриманих студентів; представники НРУ не підходили до дівчини і не вимагали в неї ключі від підвалу.

Як бачимо із наступного матеріалу газети “ Поступ ” у номері 42(1944) від 28 лютого “ Міліція захищає Куйбіду ”, для підбурювачів провокативних дій офіційні джерела не існують . Автор Дмитро Пелих знову повторює попередні відомості та ще й звинувачує міліцію у непрофесійних діях . ” У студентів вилучили листівки , а їх самих відвезли до Личаківського райвідділу . Причому не обійшлося без травм”, – пише автор. Відомо, що трьох студентів затримали працівники міліції і відвезли їх у відділення спецавтомобілем. І жодний з них не сказав про “травми” чи побиття. За них це роблять “замовники”. Хлопців відпустили, причому голова штабу Василя Куйбіди Іван Рудницький, сприяв якнайшвидшому завершенню процедурних моментів. А біля офісу Студентського братства залишився чергувати дільничний інспектор міліції. Разом з ним були представники штабу Куйбіди – Валерій Веремчук та Ігор Мартинюк.

– Зранку близько шостої із офісу Студентського братства вибігло двоє хлопців, один із них намагався зупинити таксі. Таксі проїхало, а хлопець вже не зміг втекти від дільничного інспектора, – розповідає Валерій Веремчук. – Ми також підбігли до хлопця. Дільничний викликав спецавтомобіль, але його не було. Тому він запропонував мені надати мій власний автомобіль, щоб відвезти затриманого у райвідділ і дати там свідчення. Що я й зробив. І це не суперечить чинному законодавству. А далі представники Студентського братства щоразу говорять щось нове і заперечують попередні свідчення. Спочатку Наталя Садловська каже, що спокійно вийшла із офісу і ніяких міліціонерів не бачила, натомість підійшли якісь незрозумілі люди в шкірянках. Але є відеозапис, який свідчить, що вона спілкувалася з людьми у міліцейській формі, перевіряла їхні посвідчення. Отже, дівчина…говорить неправду. Заявивши про побої, вона їх до ранку не знімала. Чому? На прес-конференції об 11 годині ранку вона каже, що визволяла братчиків. Тобто тих хлопців, яких відпустили ще близько другої години ночі. Потім вона стверджувала, що її наздогнали рухівці. Запитання: звідки вона знала, що це – рухівці? Отже, знала їх особисто. Але Наталя не може опізнати обличчя. Логіки ніякої. До речі, побої вона не зняла і впродовж трьох наступних днів. Ніхто із рухівців її не бив!

Друга історія про братчиків. Вранці з’ясувалося, що один із тих хлопців, якого затримав дільничний, це – Андрій Федишин, член ради Студентського братства Львівщини, приватний підприємець. Він засвідчив, що спокійно гуляв собі о шостій ранку, а на нього накинулися рухівці, яких він також не впізнав. Згодом він заявив перед телекамерами, що вийшов із офісу о другій ночі, а потім о п’ятій ранку зайшов туди щось подивитися і тоді на нього хтось накинувся. Мені він сказав: “ а ви не доведете, що ви на мене не нападали, у вас не було відеокамери”. Це – з розідлу фантастики. Він навіть не розуміє, що доводити має той, хто наводить наклеп, а не навпаки. Є ще двоє представників Студентського братства, яких не було на місці події, але які зранку активно почали роздавати заяви в пресі про те, що рухівці нападали і били. Це— Юрій Дмитришин із Студентського братства медуніверситету і Олександр Антонов, один із керівників Студентського братства Львівщини.

Насамкінець хотілося б сказати про невідповідність лжесвідчень керівників Студентського братства. Вранці на прес-конференції Наталка Садловська заявляє, що визволяла братчиків, тобто трьох хлопців, яких затримали першими, а в обід Антонов заявляє, що ці люди не є членами Студентського братства, що вони невідомі, можливо, чиїсь друзі. Вранці представники Студентського братства говорили, що мають причетність до агіток “Думай сам” і що молоді люди були затримані саме через ці агітки( (насправді через інші, – наклепницькі, -авт.). А потім заявили, що ніякою агітацією не займаються і до “Думай сам” ніякого відношення не мають.

Цікава роль юриста “Самопомочі” Любомира Зубача, який з’явився перед райвідділом вночі, коли хлопців вже відпускали коли всі процедурні моменти були завершені. На прес-конференції він заявив, що згадані листівки – це не агітація. Що кожний має право висловлювати власну думку. У газеті “Поступ” від 28 лютого він заявляє, що “згідно із законом України по вибори, кожна людина маж право оцінювати політичні партії, кандидатів у мери міста”. А під зустрічі Андрія Садового у Львівській політехніці один із студентів запитав, чи Самопоміч бере на себе відповідальність за такі “консультації”. Той запевнив людей, що юрист такого не міг сказати. Отже, виходить, що газета “Поступ” котру як і ТРК “Люкс” патронує пан Садовий , лагідно кажучи вводить читачів в оману? Газета не використала жодного із задокументованих свідчень, натомість тиражує неправду.

А замовники дарма вважають , що вони залишилися в тіні і що наївні виборці і виконавці інвестуватимуть безкарно їхні чорні технології . Варто нагадати їм народну мудрість: брехнею світ пройдеш, та назад не повернешся ” .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.