Сьогодні прес-секретаріат Глави УГКЦ розповсюдив звернення Блаженнішого кардинала Гузара з приводу добудови Патріаршого собору у Києві. Подаємо текст звернення:
“Звернення Блаженнішого Любомира
до вірних Української греко-католицької Церкви
з приводу другого етапу збирання коштів на будівництво
Патріаршого собору Воскресіння Христового у Києві
Дорогі у Христі!
У неділю, 21 серпня цього року, було здійснено перенесення осідку Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви зі Львова до Києва. Цей акт важливий не тільки для греко-католиків, які проживають на території України, а й для вірних нашої Церкви усіх куточків світу, адже він став символом нашої єдності. Матеріальним виразом цієї єдності є храм Воскресіння Христового, що його споруджують у Києві. Місце будівництва цього храму стало для нас усіх (а не тільки для киян) рідним місцем, і сам собор кожен з нас може назвати своїм.
Тепер, коли осідком Глави нашої Церкви став Київ, завершення цього храму набуло особливої актуальності. Потрібно якнайшвидше зробити собор Воскресіння Христового центром літургійного й молитовного життя нашої Церкви. Цьому повинен посприяти кожен з нас, усі вірні нашої Церкви. Тому знову звертаємося до Вас із проханням про Вашу матеріальну підтримку та проголошуємо другий етап будівництва собору в Києві.
Завершуючи перший етап будівництва, хочемо щиро подякувати тим, хто склав свою пожертву, і запевнити усіх жертводавців у тому, що будемо вимолювати для них у Господа належної винагороди. Завдяки цим пожертвам ми виконали майже дві третини будівельних робіт.
Не можна, однак, обмежити другий етап будівництва духовного центру нашої Церкви акцією збирання пожертв. Усе, що має духовно-релігійне значення, навіть, якщо збудоване з каміння чи іншого матеріалу, досягає своєї мети і слугує їй, якщо освячене молитвою. Сягнувши рукою в гаманець, щоб скласти пожертву на добру справу, ми, здавалося б, робимо цілковито зовнішній жест, та насправді це відбувається з Божого натхнення, бо спершу Господня благодать зрушує наше серце, і аж після того рука простягається за своїм даром. Тому, вимолюючи Господнього благословення на дальшу жертовність, просимо Вас поручати Господові цю справу. Тільки тоді, коли щиро й покірно виблагаємо Божої ласки, побачимо добрі результати.
Нехай Милостивий Господь щедро нас благословить на завершення богоугодної справи.
Благословення Господнє на Вас!”
