Учасники сьогоднішнього підсумкового круглого столу, у межах наукової конференції «Україна в роки Другої світової війни» наголосили на необхідності використовувати центристський підхід під час досліджень ролі України у Другій світовій війні.
На думку більшості науковців, історики повинні розглядати світ через призму України, а методологічні обґрунтування свідчать: 9 травня не можна вважати Днем перемоги. Натомість аби позбавити суспільство, а саме східні регіони України, від психологічного удару, пролунала пропозиція щодо перейменування цього дня у День пам’яті.
За словами професора історії з Канади Романа Сербина, «Україна була поділена між двома тоталітарними системами: з одного боку сталінський Радянський союз, з другого – гітлерівська Німеччина та її сателіти. Отже, українці, не будучи незалежною державою, мусили брати участь у цих конфліктах, були у радянській армії, або у німецькій, а перед тим ще в румунській і мадярській та польській».
«Сьогодні на державному рівні треба визнати усіх – і солдатів радянської армії, і учасників національно-визвольного руху, зокрема УПА, та надати їм однакові привілеї та пільги. Українці, що воювали у лавах радянської армії, боролися з гітлерівським тоталітаризмом, але у той самий час несвідомо захищали сталінський тоталітаризм, а українці у складі німецької армії боролися проти сталінського тоталітаризму, але воднораз захищали і гітлерівську систему. Отже, всі були приблизно в однаковому становищі. Водночас УПА боролося і проти гітлерівського, і сталінського тоталітаризму», – резюмував Роман Сербин, повідомляє Західна інформаційна корпорація.