13 травня у клубі “Лялька” відбудеться вручення премії імені Олександра Кривенка “За поступ у журналістиці”, фундаторами якої є Український католицький університет та газета “Поступ”. Як повідомляє прес-служба УКУ, окрім вручення нагороди, лауреата якої тримають у таємниці, буде прочитано “Лекцію свободи Сашка Кривенка”.
Слово про Сашка Кривенка будуть мати Орест Друль та Микола Сварник. Премію імені Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці» вручить Мирослав Маринович.Крім того, у рамках акції буде показано фільм Святослава Новицького “Між Гітлером і Сталіним – Україна у Другій світовій війні.
Минулого року першим лауреатом премії імені Кривенка став політичний оглядач тижневика “Дзеркало тижня” Сергій Рахманін, а лекцію свободи прочитав головний редактор польської “Газети виборчої” Адам Міхнік.
Олександр Кривенко загинув уночі 9 квітня на трасі Київ-Чернігів, за 39 кілометрів від столиці. Автомобіль “Фольксваґен Ґольф”, у якому їхав Кривенко, зійшов з дороги і врізався в дерево, у результаті чого водій і пасажир загинули. За кермом автомобіля був Ґізо Ґрдзелідзе, співробітник МЗС Грузії, що він виконував обов`язки керівника офісу координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Олександр Кривенко народився 13 травня 1963 року у Львові. 1987-го закінчив Львівський Університет ім.Івана Франка, філологічний факультет, працював на кафедрі української літератури. Кривенко був одним з організаторів та активістів Товариства Лева. З квітня 1989 року – організатор і редактор газети “Поступ”. Брав участь у створенні “Меморіалу”, Руху, ТУМу. Був делегатом установчого з`їзду Руху.
У 1990-1991 роках Олександр працював власним кореспондентом журналу “Пам`ятки України” у Західній Україні. У 1990-94 був депутатом Львівської обласної ради народних депутатів, головою комісії з проблем молоді. З липня 1991 по квітень 1995 року Кривенко був головним редактором львівської газети “Post-Поступ”.
Від травня до листопадa 1995 року працював головним редактором інформаційних програм – “Вікна”, “Вікна у світ” – Міжнародного медіа-центру “Інтерньюз”, у 1996 році став головним редактором Телевізійного інформаційного агентства “Вікна”.
1996 року Кривенко був членом Експертної ради при Прем`єр-міністрі України, був радником прем`єра. У 1996-97 роках був заступником керівника прес-служби Кабінету Міністрів України. Майже у той же період Кривенко був членом Політради Народно-демократичної партії України.
З лютого 1998 до червня 1999 року Олександр працював головним редактором “Телевізійної служби новин” Студії “1+1”. У березні 1999 року став головним редактором тижневика ПіК, у грудні 2000 року звільнився.
З червня 2001 року Кривенко був президентом громадської організації “Хартія 4”. З березня того ж року виконував обов`язки директора україно-польського журналістського клубу “Без упереджень”. Був членом президії Громадського комітету опору “За правду”, а також віце-президентом Асоціації українських письменників.
Протягом декількох місяців 2002 року Кривенко виконував обов`язки прес-секретаря об`єднання опозиційних політиків “Форум національного порятунку”. Він був членом асоціації “Нова література”, Асоціації українських письменників, НСЖУ, співавтором книги “Енциклопедія нашого українознавства”.
В Олександра залишилося чотири доньки – Оксана, Соломія-Василина, Анастасія-Марія, Орися-Домна.
