Близько ста науковців та діячів культури підписали відкритий лист до урядовців віце-прем’єра з гуманітарних питань, міністра юстиції, міністра внутрішніх справ та голови СБУ з проханням взяти під особливий контроль розслідування факту розкрадання фондів Центрального державного історичного архіву у Львові і зробити все можливе для повернення втрачених документів. Подаємо повний текст листа:
“ВІДКРИТИЙ ЛИСТ у справі масового викрадення документів з Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Ми, українські науковці, громадські та культурні діячі, висловлюємо занепокоєність станом збереження унікальних документальних пам’яток у Центральному державному історичному архіві України, м. Львів (далі – ЦДІАЛ), що підпорядковується Державному комітетові архівів України. Мусимо констатувати, що виконання архівом своєї засадничої функції – належного збереження документів – поставлено під загрозу. Протягом останнього часу засоби масової інформації повідомляли про кричущі факти зникнення й викрадення з низки фондів архіву багатьох документів і навіть окремих архівних справ. Деякі з них (як, наприклад, листування Михайла Грушевського) безсоромно використовувалися В. Януковичем під час передвиборчої кампанії минулого року в політичних піар-технологіях як «меценатський дар» українському народові, ще інші стали об’єктом торгу на антикварних і чорних ринках України та за її межами. Ми також стурбовані тим, що протягом багатьох років науковці фактично не можуть належно досліджувати окремі історичні періоди й проблеми через невпорядкованість цілої групи безцінних архівних колекцій та відсутність інформації про терміни опрацювання тих чи інших фондів. Немає також прозорих правил щодо обслуговування відвідувачів архіву.
У контексті політики відкритості державних установ для громадянського суспільства, задекларованої новою демократичною владою на чолі з президентом Віктором Ющенком, констатуємо відсутність публічності в роботі Центрального державного історичного архіву України у Львові. Зокрема, незважаючи на суспільний розголос, громадськість досі не дізналася про причини цієї гуманітарної катастрофи, справжні масштаби крадіжок в архіві та відповідальних за це. Викликає здивування та обставина, що вже після того, як у липні 2004 р. Держкомархіву стали відомими факти зникнення документів з ЦДІАЛ, директорові архіву указом президента Леоніда Кучми 21 грудня того ж року було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України» за, як зазначено, «вагомий особистий внесок у розвиток архівної справи, багаторічну плідну діяльність на ниві збереження (!) та популяризації національної історико-культурної спадщини». Залишаються невідомими й результати перевірки наявності фондів, що проводилася в ЦДІАЛ у зв’язку з виявленими втратами документів протягом останніх місяців.
Усвідомлюючи, що багато проблем архіву мають об’єктивний характер і зумовлені традиційним недофінансуванням установи, пасивністю місцевих органів влади, кадровими проблемами, недосконалістю охоронної системи, ми звертаємося до Уряду України, зокрема до віце-прем’єра з гуманітарних питань Миколи Томенка, міністра юстиції Романа Зварича, міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, голови Служби Безпеки України Олександра Турчинова з проханням звернути увагу на стан справ в архівній системі загалом, взяти під особливий контроль розслідування факту розкрадання фондів ЦДІАЛ і зробити все можливе (в т. ч. через міжнародні організації) для повернення втрачених документів. Вважаємо за доцільне запропонувати державним органам влади здійснити незалежну перевірку наявності документів у фондах ЦДІАЛ та інших архівів України, адже без з’ясування причин і наслідків цих безпрецедентних втрат годі сподіватися на збереження культурної спадщини для наступних поколінь”.
