Зважаючи на те, що українці не особливо довіряють всіляким фондам, добровільно люди найближчим часоми не вкладатимуть гроші у недержавні пенсійні фонди, проте, це за них зможуть робити їхні роботодавці. Як повідомив під час засідання прес-клубу реформ начальник управління розвитку законодавства та освітніх програм Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Тарасенко, з липня вступив у дію закон, відповідно до якого працедавцю вигідно підвищувати зарплатню за рахунок переказу коштів на пенсійний рахунок.
Таким чином, за словами О. Тарасенка, підвищена зарплатня не змушує працедавця платити більші податки, а працівник отримує більше грошей, щоправда віртуально – на особовий рахунок у пенсійному фонді. Він вважає, що найперспективнішими будуть недержавні пенсійні фонди утворені при потужних підприємствах, напраклад, як при банку „Аваль” , концернові „Стірол” чи інших.
Недержавні пенсійні фонди в Україні мають запрацювати під кінець цього на початку наступного року. Як повідомила начальник відділу звітності Департаменту нагляду за НПФ Державної комісії регулювання ринку фінансових послуг України Анна Тарасенко, вже зареєстровано 26 фондів, проте ще не видано жодних ліцензій адміністраторам. Нагадаємо, недержавний пенсійний фонд складається з трьох структур – адміністратора, підприємства з управління активами і зберігача. Адміністратор повинен мати статутний фонд не менше 300 тисяч євро. Натомість, за словами О. Тарасенка, 28 кампаній вже отримало ліцензії на управління активами пенсійних фондів. Відтак, неписані угоди між ними вже складаються, а до кінця року, на думку А. Тарасенко, буде вирішено проблеми з програмним зебезпеченям для адміністраторів, тоді їм видадуть ліцензії і почнеться активна робота.
Анна Тарасенко вважає, що спочатку буде багато адміністраторів, але з часом на цьому ринку залишаться найсильніші, які об’єднуватимуть навколо себе кілька НПФ. Водночас, вона наголошує, що зараз більшу цікавість проявляють до відкритих НПФ, але з часом однаково працюватимуть корпоративні та професійні. Щодо віку вкладачів, на її думку, людям, яким більше тридцяти років, вже запізно вкладати кошти в НПФ, оскільки треба 5-10 років для накопичення коштів. „Нормальна робота розпочнеться, коли переросте покоління. Доки держава не покаже людям наскільки вона захищає їхні кошти, вони неохоче вкладатимуть” – вважає А. Тарасенко. Про своє майбутнє пора дбати молодим людям вже тепер, але вони про недержавне пенсійне забезпечення знають замало чи зовсім інчого.
Щодо активів, О. Тарасенко вважає, що найвигідніше їх вкладати у державні цінні папери чи купляти облігації зовнішніх державних позик України. Водночас, він зазначив, що активи „крутитимуться” в середовищі, у якому працюватимуть концерни чи підприємств, які стоворюватимуть НПФ.
У Львові зареєстровано НПФ „Дністер”, який до кінця року може отримати ліцензію адміністратора. Попередньо вони планують працювати з 15-20-ма тисячами людей. І це, на думку А. Тарасенко, буде не єдиний фонд на Львівщині. Щодо акумуляції коштів, прогнозують, що це буде нафтопереробна та транспортна галузі.
