З нагоди 63-річчя з дня проголошення Акту відновлення Української державності націоналістичні організації провели урочистий мітинг, якому передувала піша хода учасників віча від Оперного театру до будинку на площі Ринок,10 з балкону якого, власне, й було проголошено Акт 30 червня 1941 року. У святковому вічі взяли участь обласні осередки ОУН(р), КУН, ВО „Свобода“, ЛОГО “Свобода”, Братство ОУН-УПА, Товариства політв’язнів та репресованих, Спілки політв’язнів та ГО „Українська альтернатива“. До святкування долучився також міський голова, представники УРП „Собор“ та УНА – УНСО. На віче прийшло більше п’ятисот осіб.
На вікнах біля балкону, з якого проголосили Акт відновлення державності традиційно висять портрети Коновальця, Бандери, Шухевича та Стецька. Мітинг супроводжувався піснями, спогадами про тих, кого вже немає та хвилинами мовчання. Серед гасел переважали „30 червня – свято незнищенного духу“, „Не дозволимо обрізати Львівщину“, „Не забудем славні сторінки історії“ та інші. Як зазначив голова ЛОО ВО „Свобода“ Андрій Парубій під час свого виступу: „Сьогодні, вшановуючи річницю проголошення акту відновленя державності, ми схиляємо голову перед тими людьми, які поклали своє життя за волю. Теперішнє покоління мало б відчувати вину за те, що держава не є такою, за яку боролися. Здобувши державу іменем України, вона, на жаль, не наповнилася українським змістом. Ми маємо це зробити“.
30 червня 1941 року один із провідників банедрівського крила ОУН Ярослав Стецько прочитав зібраним у будинку “Просвіти” на площі Ринок у Львові Акт відновлення української державності. Однак реакція німців на цей акт була дуже гострою – вони зажадали від Стецька та Бандери відкликання Акту, однак ті відмовилися. Тоді німці зарештували Ярослава Стецька, Степана Бандеру та ще 300 членів ОУН. Степан Бандера майже всю війну провів у концентраційному таборі, а двох його братів німці вбили у ще одному концтабрі Аушвіц.
