ОСТАННІ НОВИНИ

Буняк звернувся до вчителів

|

Сьогодні прес-служба міської ради розповсюдила текст звернення міського голови Львова Любомира Буняка до вчителів міста. Подаємо повний текст цього документа.

“Шановні вчителі!

Як міський голова, добре розумію, що ситуація, котра склалася наприкінці навчального року із виплатою заборгованості за 57 статтею Закону України “Про освіту” є доволі складною і потребує оперативного вирішення. Безумовно, існуючий стан справ не може тішити ні освітян, ні представників влади. Водночас я вкотре хочу наголосити, що виплата заборгованих грошей, якої справедливо вимагає вчительська спільнота, не належить до компетенції міської влади. Борг за 57 статтею, яка передбачає соціальні нарахування, тобто додаткові виплати до зарплатні, склався наприкінці 90-их років внаслідок нeузгодженості між гілками державної влади. Тож, очевидно, що сьогоднішня команда міської влади не має стосунку до виникнення заборгованості, а відтак не може нести солідарної відповідальності, за делеговані нам повноваження.

Прикро, коли міську владу нинішньої каденції звинувачують у гріхах, які вона не чинила. Балотуючись на посаду міського голови, я стверджував, що нова влада всіляко дбатиме за освітян. Від своїх слів ніхто не відмовляється. Навпаки, вони знаходять підтвердження у конкретних цифрах, за якими чітко прослідковується послідовне ставлення сьогоднішньої команди мерії до вчительського питання. Так, 2002-ого року обсяг фінансування галузі становив 74,9 мільйонів гривень. 2003-ого року цей показник вперше перевищив рубіж у 100 мільйонів і склав 101,8 млн. гривень. Нарешті, запланований цьогорічним бюджетом області обсяг фінансування галузі становить 115,1 мільйона гривень. Хочу наголосити і про ще один показовий факт: з приходом у мерію нової команди уперше із середини 90-их вчителі почали отримувати поточну заробітну платню вчасно, без різноманітних відтермінувань і недоплат.

Міській владі цілком зрозуміло природнє бажання освітян отримати заборговані їм соціальні нарахування. Однак мусимо спільно визнати, що не завжди засоби виправдовують мету. Задоволені судами позови вчителів спонукали до арешту рахунків районних відділів освіти, що, у свою чергу, поставило під серйозну загрозу виплату поточної зарплатні. Крім того, погоджуючись із беззаперечним правом освітян відстоювати свої права будь-якими не забороненими методами, не можу погодитися з практикою проведення скорочених уроків. Адже таким чином складається парадоксальна і малоприємна ситуація, коли дорослі, борячись за свої права, водночас порушують права дітей, наймолодших членів нашого суспільства, які зі зрозумілих причин не можуть себе захистити ані страйками, ані пікетами, ані мітингами.

Усі ми, дорослі українці, колись були учнями. Усі ми з любов’ю та ностальгією згадуємо своїх учителів, котрі розсіювали у наших дитячих серцях перші іскорки знань, любові до батьківської мови і рідної природи, пошани до нашої української Батьківщини. Не дарма, професія вчителя в Україні завжди була найшанованішою. Люди старшого покоління добре пам’ятають, що найбільшою шаною у кожному місті чи у кожному селі завжди користувалися священик і вчитель. З огляду на те, дуже прикро, що заклопотані політичними баталіями народні депутати вже тривалий час не можуть приступити у Верховній Раді до розгляду законопроекту стосовно виплати заборгованості за соціальними нарахуваннями. Тим не менше, хочу наголосити, що міська влада від імені всієї громади Львова заявляє про підтримку дій тих парламентарів від Львівщини, котрі активно долучилися до підготовки документу і, попри всі труднощі, намагаються відстоювати необхідність його невідкладного розгляду у стінах найвищого законодавчого органу держави. Сподіваюся, що Верховна Рада таки повернеться обличчям до вчителів і таким чином зніме напругу, яка спроектувалася на регіони.

Звертаючись до вчителів, хочу щиро попросити їх бути пильними і не дозволяти втягувати себе у брудні політичні ігри, які організовують позбавлебдні сумління і громадянської відповідальності політикани. У теперішній складний час львівській громаді, як ніколи, потрібні витримка і єдність. Сподіваюся, що освітяни, які вже за самим означенням своєї професії є прикладом для цілого покоління українців, стануть прикладом мудрості і виваженості для всієї громади. І не лишень у шкільних класах, а й у суспільному житті.

Шановні освітяни, оскільки зовсім недавно пролунав останній дзвоник цього навчального року, хочу подякувати вам за навчаня наших дітей, за тепло і чуйність, які ви їм даруєте, незважаючи на всі неприємні моменти, які супроводжують вашу професійну діяльність. Хочу вас запевнити, що міська влада і надалі справно фінансуватиме всі свої зобов’язання перед освітньою галуззю, незважаючи на будь-які необгрунтовані і провокативні закиди на свою адресу. Мусимо зрозуміти, що всі ми перш за все громадяни України і львів’яни, тож, кому як не нам бути взаємо толерантними. Мусимо засвоїти, що мети можна досягнути лише у злагоді і взаєморозумінні.”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...