Петро Писарчук, народний депутат України, про річницю Львівського університету, його потенціал та майбутнє

Львівський портал

|

Один з провідних вищих навчальних закладів держави –
Львівський національний університет ім. Івана Франка відзначає свій 350-річний
ювілей. Франковий університет – провідний не лише через його наукові
досягнення, але й завдяки передовій громадянській позиції його викладачів та
студентів. Саме його студенти були одними із ініціаторів масових протестів
проти Міністра освіти та науки України Дмитра Табачника. І хоч акції непокори
не увінчалися бажаним результатом, усе ж львівські спудеї знайшли підтримку навіть
в однопартійців міністра.  

Про львівський університет та його роль в державі – у
розмові з народним депутатом України Петром Писарчуком.

– Петре Івановичу, відомо, що свого часу Ви підтримали львівське
студентство та виступили проти Міністра освіти та науки України Дмитра
Табачника, хоча він є Вашим однопартійцем. Звідки така відданість? Ви отримали
диплом у Франковому університеті?

– Ні. У 1977 році я закінчив навчання у Львівській
політехніці, тепер це також університет, і отримав диплом з відзнакою. З цього
часу пройшло вже більше тридцяти років, але я жодного разу не пошкодував про
свій вибір на початку життєвого шляху.

– Одними з найпопулярніших факультетів ЛНУ ім. І. Франка є юридичний та
економічний. Чи не мріяли Ви стати юристом чи економістом?

– А мені ними доводиться бути практично все життя, тому що
цього вимагає робота з людьми. Не завжди дипломованим юристам чи економістам
вдається приймати рішення, які спрямовані на користь людей, мають творче
начало, дають змогу будувати ефективно працюючі підприємства.

Найскладнішими завжди є життєві університети.

– Це означає, що не потрібно витрачати час на здобуття освіти та
диплому?

– Точно не це. Це означає, що вчитися потрібно усе життя. З
висоти прожитих літ можу навести безліч прикладів, коли дипломовані спеціалісти
не змогли реалізувати себе в житті.

– Виходячи із сьогоднішньої політичної ситуації, чи не є Львівський
національний університет ім. Івана Франка та його студенти для Вашої партії
найбільшим головним болем?

– Львівський національний університет за свою багатовікову
історію пережив не одну владу, але завжди був осередком українства, давав шанс
здобути знання талановитим галичанам та жителям інших регіонів. Серед депутатів
Верховної Ради України, у тому числі у фракції Партії регіонів, є чимало
випускників саме Франкового університету.

Сьогодні львівський університет є провідним навчальним
закладом не тільки держави, але й Європи. Нам усім належить відкинути гординю і
політиканство та трудитись над тим, щоб його випускники були бажаними у всіх
куточках світу. На це і спрямовані зусилля Президента та уряду.

– А Табачника?

Не треба
перебільшувати. Майбутнє львівського університету в першу чергу в руках
потужного професорсько-викладацького складу цього закладу.

Як на мене, потенціал цього, без перебільшення, одного з
флагманів української науки – ще далеко не розкрито. А тому без реформ не
обійтися. Якими вони будуть – визначатиме не одне Міністерство освіти та науки.

Добре, що останнім часом напруга політичного протистояння
спадає і дає дорогу здоровому глузду.

– Як плануєте долучитись до ювілейних святкувань університету?

– Уже долучився. Ми вже давно працюємо для зміцнення
навчальної бази університету. Нещодавно Львівській універсальній науковій
бібліотеці було передано раритетні видання з українознавства кінця ХІХ –
початку ХХ століть, викуплені з приватних колекцій. Зокрема, бібліотеці
подаровано багатотомні видання етнографічних матеріалів, зібраних Чубинським,
Яворницьким, Грінченком, Гнєдичем, Франком, Гнатюком, Димінським, Колессою,
Кольбергом. Ці видання будуть цінним масивом інформації для дослідників
фольклору, етнографії, народної музики – в першу чергу для студентів,
аспірантів та викладачів університету.

– Чого б Ви хотіли побажати викладачам та студентам Франкового
університету?

– У першу чергу маю за велику честь долучитися до багаточисельних
привітань з нагоди ювілею. Своє привітання я надіслав на адресу шановного Івана
Олександровича Вакарчука.

Можу лишень добавити, що ці святочні дні мають згуртувати не
тільки всіх випускників університету, але й всю українську інтелігенцію та
політикум в прагненні перетворити нашу державу в країну високоосвічених
патріотів України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *