– До 2007 року ринок землі був дуже активний – і первинний, і вторинний. Сьогодні і вторинний ринок також перебуває у стані спокою, немає того ажіотажу і того масового скуповування ні землі, ні майна.
Що стосується первинного ринку, в нас настільки зараз складне законодавство на ринку нерухомості та землі, яке пов’язане і з податковою системою, і десь в якійсь мірі з правоохоронними органами… Дуже багато є випадків, коли люди приходять і цікавляться, маючи бажання придбати земельну ділянку, але, на жаль, не мають такої можливості. Якщо ми говоримо про приватних підприємців, то це пов’язано з тим, що в них є обмежена сума обігових коштів, які можуть в рік проходити. А на ділянки є мільйонні ціни. Відповідно, людина не може собі дозволити придбати земельну ділянку, тому що вона є на єдиному податку.
Якщо ми говоримо про юридичних осіб, то зараз у законодавстві є зміни про те, що земельна ділянка не може бути заставлена під купівлю іншої земельної ділянки. Те ж саме відбувається з майном. Колись було дозволено заставляти у банківську заставу майно для купівлі земельної ділянки. Зараз під купівлю земельної ділянки майно заставляти заборонено. Це дуже негативний вплив. Тому що якраз на такому тлі і відбувався продаж землі. Коли підприємство, маючи майно, мало певний розвиток, воно могло собі дозволити розширяти свої активи. Зараз цього підприємство не може зробити.
Залишається який вихід? Тільки брати позику в банку, але важко сказати під що. Навіть ті позики, які йдуть без застави майна, банки зараз видають дуже неохоче, тому що платоспроможність інвесторів є дуже слабенькою. Ми починаємо тільки ставати на ноги після тої кризи, яка була в державі.
Ще один фактор. Якщо ми колись бачили дуже активний попит на будівництво багатоповерхових житлових будинків, то в більшості випадків інвесторами виступали люди, які планували жити у цих квартирах. На сьогодні населення дуже обпеклося, і люди втратили довіру до таких договорів авансування. Тому підприємство не може собі дозволити придбати земельну ділянку частково за кошти населення, щоб будувати житло.
Це основні фактори, які впливають на загальну картину.
З промисловістю те ж саме. Для того, щоб виробляти, треба спочатку придбати земельну ділянку і ще й збудувати на ній об’єкт, а це величезні кошти. На сьогодні наша економічна система не дозволяє людям це зробити.
Єдине сподівання на закордонних інвесторів, які вкладають в нашу державу кошти. Але знову ж таки у нас дуже складне законодавство, яке передбачає надання дозволу іноземній фірмі на купівлю земельної ділянки. Для цього необхідне відповідне погодження Кабінету Міністрів і шести профільних міністерств. Попередньо ми уже продали ділянку іноземному підприємству, яке ходить по Кабінету Міністрів, по коридорах міністерств і отримує погодження на купівлю земельної ділянки. Тобто вони де-факто купили, де-юре не можуть укласти договір, доки не буде погодження Кабміну.
Нагадаємо, станом на 2 вересня цього року від продажу комунальної землі у бюджет Львова надійшло лише 13 мільйонів 420 тисяч гривень. Виконання річного плану із продажу землі у Львові за 8 місяців поточного року становить лише близько 10%.
Львівський портал