«У березні 2009
року мерія звільняє мене з роботи, безумовно, я нічого про це не знаю.
Дізналася я про це за півроку потому, а саме 18 вересня, коли прийшла до
міської ради забрати трудову книжку, щоби оформити пенсію. Ось тоді то, вони
мене ознайомили з наказом про звільнення і просили віддати їм печатку і
установчі документи. На що я їм відповіла, щоб вони не поспішали з цим, адже я
маю конституційне право поновитися на роботі через суд.
Я 20 років
пропрацювала у цьому кінотеатрі, а вони навіть не хотіли мені віддати трудову.
Таки не віддали, поки не відбулося попереднє засідання суду – я подала до Галицького
районного суду позов щодо поновлення мене на посаді директора. На сьогодні відбулося
вже два попередніх слухання, а 28 січня 2010 року має відбутися основне.
За словами
начальника управління культури та туризму Андрія Сидора, мене звільнили за прогули.
Сказали, що нібито вони кілька разів приходили до кінотеатру, а мене не було на
робочому місці. Але це смішно, бо я їм не підпорядковуюся, я юридична особа,
яка має ненормований робочий день, які можуть бути до мене претензії? Це є
державна установа і яке має право міська рада сюди влазити. Мерія кошти на
будову не виділяла і тому жодного відношення до неї немає, будівля збудована за
кошти кінофікації.
Вони мені
закидали, що ми не працюємо. Якщо вони так вболівають за долю кінотеатрів
Львова, то чому, вони не дали кінотеатр в оренду для колективу? Я маю ще з 2006
року рішення від Фонду держмайна, що вони не заперечують про надання колективу
приміщень в оренду, потрібно було лише рішення виконкому. А тоді, якби ми не
справлялися зі своєю роботою, вони би мали право нам таке говорити: що ми не
справляємося зі своєю роботою, що ми не вберегли свій профіль і лише тоді
віддати кінотеатр іншим людям. Але нас навіть не пустили й близько до порогу.
Хоч насправді, у нас є інвестор, який може нам допомогти підняти кінотеатр.
Раніше я пропонувала мерії зробити з нашого кінотеатру соціальний кінотеатр
«Дитячий світ розваг», але вони відмовилися. І взагалі, самою структурою, як
кіно та самим кінопоказом у нас ніхто не цікавиться. Влада міняться, начальники
культури міняються. Але хоч би раз хтось з них зробив нараду та запитав у нас,
які ми маємо погляди на розвиток кіно у Львові, як ми це бачимо, тощо. На жаль,
все глухо.
А те, що на моє
місце, місце директора, призначають тілоохоронця Руслани пана Зінько – це
взагалі смішно. Він що такий фахівець в
кіно? Він зможе тут організувати кіно-показ і зберегти наш профіль? Я в цьому
дуже сильно сумніваюся. Покажіть мені хоч один кінотеатр у Львові, який дали в
оренду не фахівцям і де крутять кіно? Жодного кінотеатру нема, хоч раніше їх було
27! Насправді ж, уся причина у приміщеннях. І тут в мене виникає асоціація із
серії «Реве і стогне кіно у Львові»».
Львівський портал