Львівська обласна організація СДПУ(о) вирішила підтримати на виборах міського голови Львова кандидата Андрія Садового. Про це у вівторок під час прес-конференції в офісі СДПУ (о) повідомив голова обласного комітету об’єднаних соціал-демократів Ігор Шурма.
„Таких ударів Остап не зазнавав давно”!
І.Ільф і Є. Петров, „Дванадцять стільців”
За словами Шурми, учора відбулося засідання обласного бюро партії, під час якого вирішували це питання. Спочатку розглядали кандидатуру екс-члена партії Петра Писарчука, але його не підтримали з огляду на те, що, як підкреслив Шурма, Писарчук у важкий для партії час не залишився з нею, а пішов шукати свого щастя деінде.
Після довгих дебатів учасники засідання вирішили висловити свою підтримку Андрієві Садовому. Як зазначив Ігор Шурма, „місту потрібна свіжа кров”, і львівські соціал-демократи вважають, що саме Андрій Садовий може впоратися із цим нелегким завданням.
Окрім того, Ігор Шурма запропонував Андрієві Садовому підтримати його проект „Самопоміч”, оскільки, за словами народного депутата, есдеки займалися впродовж кількох останніх років тим самим, що й ця громадська організація. На думку Шурми, якщо Андрій Садовий стане мером, то вже не зможе утримувати цю організацію. Шурма також додав, що інформацію про підтримку соціал-демократами Андрія Садового сам кандидат дізнається від ЗМІ, оскільки про вчорашнє рішення бюро його ще не повідомляли.
„Штаб Андрія Садового розцінює заяву голови ЛОО СДПУ(о) Ігоря Шурми про підтримку кандидатури Андрія Садового як цілеспрямовану провокацію. Ніхто зі штабу Садового з проханням про підтримку до блоку „Не ТАК!» не звертався”, – повідомила Західну інформаційну корпорацію прес-служба Андрія Садового.
Але, щоб сьогодні не заявляв штаб пана Садового чи сам пан Садовий, зрозуміло одне – під фініш мерських виборів людина, чиїм гаслом стало: „Перемога будь-якою ціною!”, зазнала серйозного удару, відбити який „садовістам” уже не до снаги. Підтримка кандидатури Садового на Львівщині есдеками, які у пам’яті простих львів’ян і бізнесменів закарбувались як керманичі податкового свавілля і вседозволеності – той аперкот, після якого вже можна не рахувати до десяти. Не залишилося ні часу (до виборів кілька днів), ні можливостей (важко заперечити тому, хто запевняє у своїй палкій до тебе любові), ні аргументів (що вже тут скажеш?). Гасло „самопомічного” „У єдності – сила”! сприймається з підозрою. У єдності – з ким?! Сила – чия?! Така підтримка партією „червоної троянди”, яка є складовою блоку „НЕ ТАК!”, – значно вагоміше звинувачення і пляма, ніж усі закиди у розбудові крематоріїв і „Галицьких інвестицій” разом узяті. Відразу з мороку чомусь випливають погроми в Мукачево, пікети під ДПА, побори на митниці, очолюваній тоді ставлеником есдеків, роздурковка на сайті „Обсерватор” із клятвами у вірності розмови нібито власника „Поступу” із нібито колишнім фінансистом „есдеків” Козаком, а також обличчя Віктора Медведчука, Нестора Шуфрича, Григорія Суркіса, Леоніда Кравчука, репрезентовані на Львівщині Ігорем Шурмою. Антипомаранчеві: „Помаранчеві не змогли – досить!”, „Я вам русским яыком объясняю!” – лише маленька частка негативу, яка відклалась у підсвідомості революційно свідомого галичанина.
Тепер поряд із цими особами (хочеш ти цього чи ні) завжди стоятиме і лідер „Самопомочі”, який ревно молив Бога аби колишні друзі і партнери не згадали про його існування сьогодні, але Бог виявився не по той бік барикад. І вже немає ніякого значення, що услід за СДПУ (о) про підтримку Садового заявила і та частина обласного НСНУ, яка перебуває під впливом Петра Олійника, адже вже півроку Олійника у Львові сприймають лише як людину, котра зробила протегування Садовому наріжним каменем своєї діяльності і підтримуватиме його навіть, якщо завтра йому повідомлять, що його протеже – масон ложі „П-2”. Петро Михайлович щораз більше нагадує героя мультфільму „Баба Яга – проти!”, не усвідомлюючи, що спільна підтримка з есдеками кандидата в мери Садового може призвести лише до того, що голоси НСНУ плавно перейдуть до чигаючого на помилки БЮТ. Якщо станеться саме так, то навряд чи пан Безсмертний і Єхануров із вдячності куплять Петру Олійнику торт „Верховина”…
Смішно виглядають у своїй гарячковій боротьбі за справедливість і „пористи”, які зобразивши разом із Кучмою саме Куйбіду (яка тонка технологія – поряд із всенародно обраним Президентом держави обраний львів’янами міський голова) стали на борню за „чисті вибори” (хоча на прес-конференції їх лідер Маркіян Іващишин обіцяв не застосовувати проти Куйбіди студентів), аж ніяк не через переконання в тому, що Садовий – „чіча”, а Куйбіда – „бека”! Тепер, після підтримки Садового СДПУ (о), виникає чимало запитань до тих, хто ще минулого тижня закликав „не стати на ті самі граблі”, і, схоже, сам на них став. Коли твій ідеологічний ворог, підтримує твого ідеологічного друга, то, або у тебе нещирий друг, або у тебе несправжній ворог. Якщо Садовий сьогодні заявляє, що есдеки підтримують його нещиро, то опоненти-конкуренти мають повне право запитати: „А „ПОРА” підтримала тебе щиро?!” І чим, власне, щира підтримка кандидатури Садового відрізняється від нещирої? Це, знаєте, як в одному з африканських племен: якщо сусіди напали на наше плем’я, повбивали чоловіків і забрали наших жінок і худобу – це зло, а якщо ми напали на їх плем’я, повбивали їх чоловіків і забрали їх жінок і худобу, то це – добро.
Зараз Садовий піде второваним шляхом і стверджуватиме, що його просто переграли політтехнологи конкурентів, а сам він – хлопець непоганий і переграв би їх теж, якби… міг. Та своє вміння він, очевидно, доводитиме на наступних виборах міського голови. То, що, Андріє Івановичу, – до зустрічі через чотири роки?
Микола САВЕЛЬЄВ, “Ратуша”
