18 лютого цього року у газеті “Поступ” з’явилась стаття “Сендак-гейт”, у якій між іншим стверджувалося, що “Михайло Сендак обурив навіть голову Верховного Суду Василя Маляренка”. Складається враження, що поданий у рубриці “Розслідування” матеріал прагнув створити із голови обласної ради образ злісного “ворога” судової системи України, який намагається розставляти суддівські кадри.
Підтвердженням цьому мали служити і фотокопії двох “таємних” документів, які для підсилення ілюстрували процес “втручання” Сендака у святе і недоторкане “царство” суддівської системи. Але насправді журналіст Петро Остапенко розповів читачам лише половину правди. Ту, яка була вигідна певним замовникам. Він тенденційно перекрутив факти, навіть не намагаючись по суті розібратись у цій справі. Що ж, як казали колись товариші з НКВД, була б людина, а справа на неї завжди знайдеться. Сьогодні Сендак і далі не влаштовує багатьох політиків в області. То чому б їм за допомогою газети не вказати неугодному голові обласної ради на місце?
Отже, 18.02 “Поступ” друкує копію листа М.Сендака на ім’я голови Апеляційного суду Львівської області В.Государського. Необхідно звернути увагу на те, що дата на цьому листі затерта. Поруч друкується обурливий лист голови Верховного Суду України В.Маляренка у якому він звинувачено голову обласної ради у “втручанні у вирішення питань з формування кадрового складу судів”. Цей документ датований 17.11.2005 р. Після прочитання цих двох документів у читача, без сумніву, складається враження, що пан Маляренко оперативно і гнівно відреагував на спроби голови обласної ради втручатись у “святеє святих” суддівської системи – підбір і розстановку кадрів. Цікаво, що лист-прохання був адресований не йому, а керівнику львівського суду. Але увесь фокус публікації у “Поступі” полягає в тому, що лист пану Государському Сендак написав ще 30.12.2004 року! А це означає, що голова Верховного Суду майже рік (!) вичікував, щоб дати “відсіч” голові Львівської обласної ради. Хіба вже сам цей факт не видається дивним спеціалістам від журналістських розслідувань? Та й чому газета, яка претендує на об’єктивність і незаангажованість аж три місяці вичікувала з оприлюдненням листа-волання пана Маляренка про справедливість, який “довго терпів”, і аж після Помаранчевої революції спромігся на голос спротиву проти “душителя суддівської системи” Сендака. А де до того був пан Маляренко? Де був його гнівний голос проти антинародного режиму Кучми-Медведчука? А ніде. Мовчав і благоденствував. Бо сам був частиною цього режиму.
Ось тут і варто розповісти про справжні мотиви “обурення” пана Маляренка, і як на есдеківську провокацію проти голови обласної ради натрапив “садово-помаранчевий” “Поступ”. Насправді, не на лист Сендака про підтримку Зварича обурився голова Верховного Суду України. Його суддівську цноту “збурило” звернення Президії Львівської обласної ради від 13 вересня 2005 року. Цей документ, який викликав таку жорстку реакцію пана Маляренка, чомусь “Поступ” не цитує. А варто, бо у зверненні говориться про недопустимість затвердження суддями апеляційного суду одіозних суддів С.Лєсного (який відомий по розгляду т.зв. “мукачівської справи”) та Ю.Донченка (відомий по численних негативних публікаціях у пресі щодо слухання ним справ та керування районним судом). Завдяки протекції В.Медведчука цим двом суддям Указом Президента Кучми присвоєно звання “Заслужений юрист України”, що стала прикрою несподіванкою для юристів Львівщини. Звернення Президії обласної ради було скеровано власне пану Маляренко та голові Комітету з правової політики Верховної Ради України В.Онопенку з вимогою не давати згоди на призначення одіозних суддів на вищі суддівські посади. Більше того, саме президія обласної ради, а не Сендак особисто, 13.09.2005 року звернулась до Президента України, панів Онопенка та Маляренка з пропозицією про призначення на посаду заступника голови Львівського апеляційного суду Зварича І.С., який у липні цього ж року на пленарному засіданні Верховної Ради України отримав підтримку більшості народних депутатів. Ось так, панове- спеціалісти від журналістських розслідувань! “Сендак-гейт” про нібито тиск на суди виявився мильною бульбашкою.
“За усією цією справою стоять інтереси кількох представників старого режиму, які ніяк не можуть змиритись з втратою суддівської годівниці. І мені шкода, що сьогодні у них на поводу пішла така шанована мною газета, як “Поступ”. Журналіст у цьому матеріалі зазначив, що “продовження буде”. Я не сумніваюсь у цьому і дуже б хотів, щоб там з’явився повний текст звернення Президії обласної ради до пана Маляренка. А читачі нехай самі вирішують, чия позиція правильніша і хто тисне на суди та органи місцевого самоврядування”, – зазначив голова обласної ради Михайло Сендак.
Прес-служба Львівської обласної ради
