Нещодавно голова Львівської обласної ради Михайло Сендак під час однієї сесії тої ж ради заявляв про те, що він як законнослухняний громадянин готовий „пустити будь-якого порушника законодавства з мандатом під суд”. Напевно це наближення 26 березня, коли кожен активний виборець піде на виборчі дільниці щоби вибрати касту недоторканих, збиває з пантелику Михайла Дмитровича.
Дивно спостерігати за людиною котра заявляє, що готова віддати під суд будь-якого депутата при цьому маючи за своєю спиною порушену і незакриту кримінальну справу.
З одного боку, сторони складається враження, що сам голова облради не розуміє – такі заяви можуть зашкодити йому і його дешевий передвиборчий популізм все ж таки не прибавить голосів тій політичній силі в списках котрої він перебуває, а в майбутньому слова Михайла Сендака можуть обернутися проти нього самого. До слова, ситуація із двопартійністю Сендака і досі не до кінця зрозуміла. З іншого – припущення, що Сендак спочатку говорить, а потім думає про те, що він сам сказав і які з цього наслідки, може буди досить хибним.
Відомо, що 18 серпня 2004 року прокур атура Львівської області стосовно Михайла Сендака поруш ила кримінальну справу за за підозрами у скоєні злочинів, передбачених рядом статей Кримінального Кодексу України: шахрайства, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, перевищення службових повноважень та службового підроблення.
Михайло Сендак 16 вересня 2004 року звернувся в Галицький районний суд м. Львова. Тоді суд відмовив Сендаку в оскарженні постанови прокурора Львівської області про порушенні кримінальної справи проти нього.
Він, напевно, вперше опиняється в ситуації реальної загрози. Але перебіг подальших подій показав, що Сендак все ж таки користуючись своїм службовим становищем зумів виплутатись з досить незручного та загрозливого становища. Вже 22 вересня того ж року адвокат Михайла Сендака Ференц подає апеляцію про скасування постанови суду першої інстанції (тобто Галицького районного суду м. Львова від 16 вересня 2004 року). Захисник пана голови побудував апеляційне звернення на тому, що постанова попереднього суду є незаконною, оскільки судом були допущенні порушення вимог кримінального – процесуального закону та однобічність і неповнота при дослідженні доводів Михайла Сендака.
Після подання цієї апеляції настав „зоряний час” шефа Ференца. Незважаючи на буремний перебіг президентської кампанії 2004 року голова обласної ради помаленьку – потихеньку розпочав активно просувати свої х людей у суди вищих інстанцій.
30 грудня 2004 року, в день розгляду апеляції М.Сендака колегією суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Львівської області при головуючому Ігорю Зваричу з’являється звернення того ж самого Михайла Сендака до голови Апеляційного суду Львівської області у котрому перший благає останнього вийти з клопотанням про призначення на посаду голови палати в кримінальних справах апеляційного суду Львівської області Ігоря Зварича.
Звернення було досить особливим – на офіційному бланку обласної ради незважаючи на те, що вирішення питань з формування кадрового складу судів до компетенції обласних рад не входить . Пан Сендак намагався привернути увагу судді Государського що саме Зварич користується заслуженим авторитетом серед суддів і працівників Львівщини та депутатського корпусу Львівської обласної ради. Тому, на думку голови облради його потрібно зробити якомога швидше головою палати в кримінальних справах апеляційного суду Львівської області.
30 грудня 2004 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Львівської області при головуючому на цьому засіданні Ігорю Зваричу „розглянула у відкритому судовому засіданні” кримінальну справу за апеляційною скаргою Михайла Сендака. Тоді ж було прийнято рішення про задоволення цієї апеляції та скасування постанови суду попередньої інстанції, котрою постанову прокурора Львівської області про порушення кримінальної справи відносно голови облради було залишено без змін.
Отож, на перший погляд, зовсім не непоганим виявився 2004 рік для Михайла Сендака. Йому таки вдалося вирішити проблеми старого року під його кінець. Та все ж, насправді, вони його повністю не полишили.
Через певний час до голови Обласної ради Михайла Сендака (копія була теж надіслана голові апеляційного суду Львівської області Государському) надійшов лист від голови Верховного суду України В. Маляренка в котрому останній звертається до Сендака з вимогою припинити втручання у вирішення кадрових питань в судовій системі. “Проштовхуючи суддю Зварича ви робите йому не послугу в кар’єрному зростанні, а причиняєте шкоду, оскільки кожен розуміє, що в разі його призначення він стає залежним від вас, стає вашим кишеньковим суддею”, – наголошує Маляренко у своєму листі.
Виявляється, апеляція пана Сендака таки була задоволена проте, і це зрозуміє кожен хороший адвокат прочитавши ухвалу, скасувавши постанову Галицького районного суду м. Львова суд апеляційної інстанції не прийняв своєї ухвали щодо подальшої долі скарги того ж Сендака. Зокрема, суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі не скасував постанови прокурора про порушення кримінальної справи та не зазначив, що скарга голови облради направляється на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. Крім цього, в ухвалі не зазначено, що вона може бути оскаржена в касаційному порядку та не вказано термін такого оскарження.
Таким чином, постанова прокурора про порушення кримінальної справи відносно голови Львівської обласної ради Михайла Сендака залишається в силі і будь-якого моменту розслідування може відновитися.
To be continued…
VIP
