Найдавніше місто Галичини відсвяткувало своє тисячоліття

|

Перше, що впадає в око в містечку Белз, — відремонтовані будинки держустанов, надто на тлі занедбаних пам’яток архітектури. Побілили владні споруди у своєрідні кольори: малиновий, рожевий, яскраво-салатовий. Деякі помалювали спереду та збоку, а ззаду залишили так. Із косметичним ремонтом та газифікацією центральної вулиці в Белзі поспішали до відзначення тисячоліття. Гроші виділили запізно, тому урочистості, що мали відбутися влітку, перенесли на зиму.

Проблеми, типові для невеликих містечок, не завадили жителям Белза святкувати круглу дату від душі. Їх, а також 57-річного мера міста пана Калиша, вітали багато гостей. Церковні владики разом із парафіянами співали ”Боже великий, єдиний”. Козаки Прикарпатської Січі гатили з гармат. Євреї-хасиди з Єрусалима подарували зображення белзької синагоги, що не збереглася до нашого часу.

Іван Калиш на посаді міського голови Белза уже третю каденцію. Мер бачить кілька напрямів у розвитку прикордонного містечка. Передусім тут слід відкрити митний перехід і запрошувати туристів. Треба сприяти паломництву євреїв-хасидів до могил похованих у Белзі чотирьох юдейських діячів — цадиків. І, звісно ж, підтримувати паломництво православних до ікони Белзько-Ченстоховської Богородиці.

Точну копію чудотворної ікони привезли до міста 11 грудня цього року. Її оригінал колись перебував у Белзі. За переказами, образ, намальований самим святим Лукою, у ХІІІ ст. врятував місто від навали татар. Згодом святиню забрав до Ченстохови польський намісник Владислав.

Відновлення ж неповторної древньої архітектури, яка могла би також приваблювати туристів, — не належить до пріоритетів для місцевої влади. На рештках середньовічної фортеці, що збереглися в центрі містечка, уже повиростали дерева. Їхнє коріння знищує те, чого не встигли доруйнувати лихоліття. Поряд церква та прибудований до неї домініканський монастир. Приміщення в жалюгідному стані: даху нема, стіни ледь тримаються — і то завдяки стяжкам із дерев’яних балок. На понівечених фасадах червоною фарбою написано: ”Вхід суворо заборонений. Небезпечно!”.

Михайло ГУЗАРЕВИЧ, “Газета по-українськи”

Що Белз пропонує гостям

Зі Львова до Белза курсує три автобуси на день. У місті лише один готель, збудований на кошти хасидів. Поїсти можна в кафе-барах ”Ласуня” та ”Люкс” на площі України.

Перед ювілеєм у Белзі з’явилися місцеві сувеніри: близько десяти ілюстрованих історичних книг (від 20 до 70 грн), не досить якісно виготовлені листівки по 60 коп. та календарики (35 коп.). Значки ж із символікою міста-ювіляра розпродали у перший же день урочистостей. Сувеніри можна придбати в книжковому магазині, що теж знаходиться на площі України.

Белз — містечко Сокальського району Львівської області. Уперше згадується у ”Повісті временних літ” за 1030 рік. Довгий час Белз був неприступною фортецею й одним із найбільших міст на заході Київської Русі.

1349 року польський король Казимир здобув Белз. У 1578-му в місті проживали 8 кравців, 19 шевців, 9 кушнірів, 20 пекарів, 6 різників, один золотар, а також інші ремісники.

Найдревніші міста Львівщини

Белз — 1000 років; Жидачів — 841 рік; Старий Самбір — 806 років;

Самбір — 764 років; Львів — 749 років

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...