Діти у полоні комп’ютерних мереж

Сьогодні з упевненістю можна констатувати факт, що поряд з алкогольною та наркотичною залежностями людство зіткнулося з новою напастю – комп’ютерною залежністю. Це параноїдальне захоплення комп’ютером, яке стає хворобою. У Фінляндії, наприклад, цю хворобу визнали офіційно і залежних, навіть звільняють від строкової служби у армії. Вона не щадить ні дітей, ні дорослих. Та, безперечно, насамперед потрібно оберегти від цієї напасті підростаюче покоління.

У Львові, як і по всій Україні, з початком навчального року проводится рейд „Урок”. Мета рейду полягає у виявленні школярів, котрі перебували в урочний час поза межами навчальних закладів. Цим на Львівщині займаються відділи кримінальної міліції у справах неповнолітніх та служба у справах неповнолітніх ЛОДА.

Ідея правоохоронців та президента заслуговує тільки на підтримку, але виглядає так, що весь рейд та наміри – повернути дітей до шкільних класів, виявити клуби, які в урочний час надають послуги неповнолітнім порушуючи закон, проста формальність. Компетентні структури виконують свої обов’язки. Адже, упіймання декількох хлопчаків та проведення виховних робіт з ними не вирішить проблеми докорінно. Учні як „геймували” так і „геймуватимуть” у комп’ютерних клубах під час уроків. Та й роз’яснювальна робота з власниками клубів, ба, навіть грошове стягнення у 51-750 гривень, не усуне порушень. Проблему потрібно вирішувати на глибшій площині – передусім дати відповідь на питання пріоритетності комп’ютерних забав над навчанням у „тінейджерів”.

Аналізуючи заяву Ігора Турчина, начальника відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВСУ у Львівській області, можна говорити, що такий захід має, безсумнівно позитивні моменти. За словами начальника, окрім прогулювальників під час рейду затримують й неповнолітніх злочинців за злочини, адмінправопорушення, жебракування, бродяжництво. Також виявляють молодих людей, котрі узагалі не приступили до навчання. Та й альтернатива проведення часу дітей у гейм клубах більше тішить, ніж на вулицях, у під’їздах та підвалах. Інша сторона медалі – шкода, яку приносить надзахоплення компом. За думкою директора Інституту людського мозку Російської Академії наук С. В. Медведєва, якщо дитина проводить багато часу біля комп’ютера – це не нормально та відбивається негативно на її психіці. Ця залежність звужує інтереси людини. Підліток стає неврівноваженим, погано вчиться у школі, у нього виникають проблеми в спілкуванні. Спостерігається втрата уваги, пильності, втрата контролю над часом. Психіка, особливо у молодого покоління, не витримує навантаження і з’являється стан депресії. Щоб почуватися краще комп’ютерникам потрібно зануритись у „свій”, віртуальний світ. Для профілактики цих симптомів слід, насамперед, обмежувати „спілкування” дитини з ПК. І якщо учневі буде цікаво у своєму навчальному закладі, де окрім „сухого” подання матеріалу викладачі зуміють розважити і зняти емоційний стрес, то він повік не проміняє живе спілкування на спілкування з комп’ютером. Тому Міністерству освіти у шкільній програмі варто більше приділяти уваги заохоченню дитини до навчання.

Посидіти у комп’ютерному клубі у Львові не проблема, благо – пропозиція перевищує попит. Різноманіття надання послуг та цін вражає. Та краще, щоб підліток відвідував, якщо вже й відвідує, відомі клуби з великою інфраструктурою, у яких працює охорона та більш-менш дотримуються правил технічної безпеки. У таких клубах є туалети, добре освітлюється приміщення, не перевищується допустима норма електромагнітного поля моніторів. Відповідно тут якість надання послуг адекватна цінам. Робота на “машині” коштує у межах трьох гривень за годину, а Інтернет – чотири. Є у Львові й дешевші клуби, де за користування комп’ютером заплатиш дві, а за відвідування всесвітньої мережі Інтернет – дві з половиною гривні. Та задуха та технічні характеристики ПК у таких клубах відіб’ють бажання довго висиджувати біля монітора. Підліток, перебуваючи у ігроклубах, наражається й на ще одну небезпеку. За законом діти можуть ознайомлюватись з комп’ютерами у літній час до 22-ї години, а взимку – до 21-ої. Тобто, ввечері діти мають бути вдома, а не в комп’ютерному клубі. Та, звісно, закону дотримуються не у всіх геймклубах, які, здебільшого у Львові працюють цілодобово. У ночі послуги дешевші, натомість контингент відвідувачів різко відрізняється. У день можна побачити у клубі різноманітних шанувальників комп’ютерних мереж, а вночі це переважно підлітки, студенти, яким більше нічого робити, як позабавлятися грою, нерідко перебуваючи у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Тут дитина, перебуваючи під впливом старших, ризикує спробувати алкоголь, чи, навіть, легкі наркотичні засоби, якими полюбляють „побавитися” нічні відвідувачі геймклубів.

Окрім того, за задоволення пограти у комп’ютерній залі потрібно платити – приблизно три гривні за годину. Актуальне питання: „ Де ж беруть підлітки гроші на комп’ютерні розваги?” Більшість бере гроші у батьків. А є й такі , що навчилися заробляти кошти самостійно збиранням макулатури, пляшок, а декотрі допомагають прибирати у комп’ютерному клубі в обмін на бажаний час розваги. Дедалі частіше можна почути від батьків про пропажі з дому цінних речей – підліток „бере” їх собі на розваги. Якщо грошей немає діти можуть годинами просиджувати біля комп’ютера спостерігаючи як грають інші. Батьки в розмовах віч-на-віч розповідають про те, що неодноразово зверталися до адміністрації клубів з проханням не впускати їхню дитину до ігрової зали. Та подібні прохання ігнорують – головне виручка. Байдужість закону та власників ігротек до проблеми виховання покоління „некст” вражає.

Безперечно, такі рейди не примусять усіх дітей не прогулювати школу. Проте, похвально те, що державні мужі намагаються боротися з проблемою надзахоплення комп’ютером молодими людьми та з проблемою відвідування навчальних закладів. Ще один позитивний аспект – саме через такі „уроки“ до рук правоохоронців потрапляють малолітні злочинці, жебраки, безпритульні, порушники різного роду та діти, які взагалі не приступили до навчального процесу. У ході рейду “Урок” у 43 комп’ютерних клубах Львова під час шкільних занять було виявлено 160 дітей. “Найбільше дітей було у клубах “Легіон”, “Зайчик”, “Арена”, “Оріон”, “Назгул”, “Геймер”, “Екстрім”, “Світ розваг”, “Цунамі”, “Барабан”, “ТНТ Сіріус”, “Скутер”, “Павук”, – повідомив Західній інформаційній корпорації начальник служби у справах неповнолітніх Львівської ОДА Володимир Лис.

Така кількість підлітків, що прогулювали заняття – лише видима частина айсбергу. Насправді їх набагато більше. Та можна сподіватися, що такі рейди примусять хоча б невелику частину учнів відвідувати школу, а не комп’ютерні клуби.

Ярослав Біляч