У четвер, 16 липня, Львів попрощається із чотирма військовими, які віддали життя, боронячи Україну від російських окупантів. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.
Любомир Лучка – львів’янин.
Навчався у СЗШ №23 міста Львова, згодом – у відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування». Проходив строкову військову службу. Працював у сфері охоронної діяльності на приватному підприємстві.
Зі слів рідних, Любомир був справедливою, доброю, щирою, комунікабельною та дружньою людиною. Вирізнявся активністю, повагою до людей і небайдужістю до оточуючих. Захоплювався боксом, любив природу та активний відпочинок. Понад усе цінував час, проведений з рідними, із задоволенням готував і любив слухати музику.
З 2023 року став на захист України на Донецькому та Північно-Слобожанському напрямках у складі 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Згодом продовжив виконувати бойові завдання на Північно-Слобожанському напрямку у складі 3 окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ.
У Любомира Лучки залишилися мати, сестра, бабуся та родина. Йому було 25 років.
Вадим Стомін – уродженець міста Харкова.
Навчався у комунальному закладі «Харківський ліцей №62 Харківської міської ради». Згодом здобув вищу освіту у Харківському національному університеті імені Василя Каразіна на фізико-технічному факультеті за спеціальністю «Фізика плазми».
Працював на посаді заступника головного інженера з ядерної та радіаційної безпеки у науково-дослідному комплексі «Прискорювач» Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут».
Зі слів рідних, Вадим був доброю, щирою, відповідальною та цілеспрямованою людиною, вирізнявся допитливістю, широким кругозором і невпинним прагненням до знань. Захоплювався спортом, займався рукопашним боєм, пауерліфтингом та автокросом, неодноразово брав участь у змаганнях. Любив подорожувати, відпочивати на природі з родиною та друзями. Професійно ремонтував автомобілі й іншу техніку, завжди охоче допомагав близьким.
Із початком повномасштабного вторгнення боронив на Донецькому, Луганському та Північно-Слобожанському напрямках у складі 101 окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони ЗСУ.
У Вадима Стоміна залишилися дружина, донька, мати та сестра. Йому було 47 років.
Володимир Хома – уродженець села Баличі Львівської області.
Навчався у відокремленому структурному підрозділі «Технологічний фаховий коледж» Національного лісотехнічного університету України». Проходив строкову військову службу. Працював автомеханіком на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Володимир був товариським, відповідальним і життєрадісним. Любив збирати гриби, відпочивати на природі та завжди цінував час, проведений з рідними і друзями.
У 2026 році долучився до лав Сил оборони. Проходив військову службу у складі 50 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
У Володимира Хоми залишилися батьки, дружина, троє синів, три доньки, сестра, брат та родина. Йому було 46 років.
Андрій Цвик – уродженець села Стоянці Львівської області.
Навчався в Оброшинському закладі загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів імені Л. Шанковського Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області.
Згодом продовжив навчання у комунальному закладі ЛОР «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут». Вищу освіту здобув у Львівському державному університеті внутрішніх справ, де навчався за спеціальністю «Право». Проходив службу в органах внутрішніх справ України, обіймаючи різні посади.
Зі слів рідних, Андрій був доброзичливою, щирою та життєрадісною людиною. Вирізнявся гарним почуттям гумору, був люблячим сином, турботливим батьком і вірним другом. Любив готувати, захоплювався риболовлею та мав хист до малювання.
Із початком повномасштабної війни боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 116 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Загинув у квітні 2024 року.
В Андрія Цвика залишилися троє синів, мати, брат, сестри та родина. Йому було 45 років.
Відтак чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Вадима Стоміна, Володимира Хому та Андрія Цвика поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна). Любомира Лучку поховають на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталія Жолинська