ОСТАННІ НОВИНИ

В Україні створюють національний пантеон: що це таке і чому збурилася Польща

Олег Дерев'янко

|

У середу, 1 липня, Верховна Рада підтримала створення Українського національного пантеону. За відповідний законопроєкт №15360 проголосували 287 народних депутатів. Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту.

Результат голосування за закон про створення національного пантеону. Фото з Telegram-каналу Ярослава Железняка

Цей простір стане загальнонаціональним місцем пам’яті для вшанування найвидатніших представників української нації. Законопроєкт встановлює процедуру розгляду питань про вшанування видатних українців, а також вимоги, за яких таке вшанування відбуватися не може.

Нагадаємо, що 28 червня президент Володимир Зеленський вніс цей законопроєкт до парламенту як невідкладний. За його словами, пантеон має об’єднати імена героїв, які боролися заради держави у різні епохи.

Тоді ж глава держави наголосив: «Ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати».

«Вдячний усім парламентарям, які підтримали законопроєкт про Український національний пантеон. Важливий крок. І важливий не тільки в контексті нашої історії та вшанування українцями саме своїх героїв, але і в контексті створення засад для довготривалого суспільного єднання в майбутньому. Це можливо тоді, коли рішення нашої держави побудовані на визнанні реального – тих, кого люди справді шанують, тих, хто зробив справді історичний внесок у захист, розвиток та зміцнення України, її субʼєктності, незалежності та слави. Очікую законопроєкт для невідкладного підписання», – так прокоментував рішення парламенту Володимир Зеленський.

Варто зазначити, що процес повернення історичних постатей на Батьківщину вже розпочався. Ще 25 травня полковник армії УНР та лідер ОУН Андрій Мельник став першим, хто знайшов спочинок у Пантеоні видатних українців на Національному військовому меморіальному кладовищі. Перед цим його прах та останки його дружини ексгумували в Люксембурзі.

Перепоховання останків лідера ОУН Андрія Мельника. Фото з Telegram-каналу Володимира Зеленського

Чому ініціатива збурила політиків у Польщі

Як зазначає видання BBC, слова Володимира Зеленського та сама ідея Пантеону викликали хвилю обурення серед консервативних польських політиків. За задумом, у меморіалі можуть бути вшановані:

  • глави держав (або прирівняні до них) у Русі, Руському королівстві, Українській козацькій державі, УНР, ЗУНР, Українській державі, Карпатській Україні;
  • президенти України;
  • головнокомандувачі (або прирівняні до них) УНР, Галицької армії, Організації народної оборони «Карпатська Січ», УПА;
  • головнокомандувачі ЗСУ;
  • лауреати Нобелівської премії з науки або літератури, діячі науки або культури світового рівня, повʼязані з Україною;
  • а також особи, які зробили історичний внесок у незалежність, державотворення та розбудову Української держави, формування української нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, мови тощо.

Саме можливість вшанування представників ОУН та УПА стала тригером для різкої реакції у Варшаві. Експремʼєр Польщі Лєшек Міллер відповів, що полякам також ніхто не вказуватиме, кому допомагати. Представник ультраправої партії «Конфедерація» Конрад Берковіч узагалі закликав зупинити військову допомогу та блокувати вступ нашої держави до ЄС. А чинний міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прямо наголосив, що «з Бандерою Україна не вступить до Європейського Союзу».

Що відповідають українські посадовці

В Україні на такі закиди відповідають стримано і закликають не нагнітати ситуацію, оскільки ухвалений закон містить жорсткі запобіжники. Народний депутат Микола Княжицький пояснив, що в самому документі наразі немає жодного конкретного імені – кожну кандидатуру затверджуватимуть окремим голосуванням у Верховній Раді.

Депутатка Євгенія Кравчук також додала, що до пантеону категорично не увійдуть особи, засуджені за злочини проти міжнародного правопорядку. Для прийняття рішень щодо кожного діяча створять спеціальний дорадчий орган із залученням фахових істориків та громадськості. Крім того, необов’язково йдеться про фізичне перенесення могил: закон передбачає і встановлення кенотафів – символічних пам’ятних знаків для тих, чий прах перенести неможливо.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *