Наближення місцевих виборів в Україні, які призначені на 31 жовтня, стали для влади Львова сигналом – хапай майно, поки є така можливість.
Активізація міського голови Андрія Садового разом із бізнес-колегами серед депутатів щодо ласих шматків комунального майна спостерігається впродовж останнього року, і чим ближче до фінішу – тим помітніше.
Зайве згадувати про скандальну приватизацію готелів «Львів» та «Київ», чи приміщень колишніх районних військкоматів. Кожна з цих оборудок, здійснена в інтересах окремих представників міської влади, нанесла бюджету Львова збитки у десятки чи навіть сотні мільйонів гривень. Зауважимо, це лише ті об’єкти, сумнівна приватизація яких викликала значний суспільний резонанс. Що вже говорити про здійснені у тиші ратушанських кабінетів тіньові оборудки меншого масштабу.
Та схоже, апетити Садового та компанії годі вичерпати. Цього разу чіпке око влади в пошуках нового хапка помітило приміщення комунальних кінотеатрів – останніх, які ще залишилися у власності громади Львова.
Віддати в довгострокову оренду, причому на невідомо яких умовах, одразу три кінотеатри – ім. Хмельницького, ім. Миколайчука та «Дзвін», – планується уже завтра, 29 липня, під час засідання сесії Львівської міської ради.
Підготовлена виконавчими органами міськради ухвала передбачає передачу цих доволі привабливих цілісних майових комплексів в оренду терміном на 10 років. Цікаво, що перелік фірм, які претендують на ці об`єкти, чиновниками мерії визначено заздалегідь – без жодного конкурсу чи громадського обговорення.
Зокрема, згідно проекту ухвали, кінотеатр ім. Миколайчука площею 810 м2 вчергове планується віддати благодійній організації співачки Руслани «Міжнародний благодійний фонд Український світанок» (це питання Андрій Садовий уже більш як півроку вперто намагається проштовхнути через депутатський корпус, але про це дещо далі).
Кінотетатр ім. Б. Хмельницького, то його приміщення площею 550 м2 має отримати Державне комунальне підприємство – кінотетр ім. Б. Хмельницького. А на приміщення кінтеатру «Дзвін» претендує ТзОВ «Дзвін і К» однак за умови виділення 300 м2 для створення в кіноцентрі музею ім. Бандери.
Однак, в самій ухвалі чиновники чомусь забули згадати про заборону змінювати цільове призначення кіноцентрів, вписавши, що здійснювати свою діяльність орендарі можуть згідно статуту. Про що насправді йдеться у статутних документах товариств, які претендують на кінотеатри, невідомо ані громадськості, ані депутатам, позаяк статут є внутрішнім документом. Тому ніхто не може сказати, що у цих документах записано сьогодні і які зміни буде внесено за півроку. Так само, як ніхто не може сказати, як насправді використовуватимуть орендарі приміщення кінотеатрів.
«Якщо, кінотеатри віддадуть в оренду за умов, які зазначені в ухвалі, то повірте міська рада вже не матиме на них жодного впливу і виправити ситуацію вже не зможе. Адже які ми маємо гарантії, що там надалі транслюватимуть кіно? Невже ми можемо щоразу вірити пустим словесним обіцянкам Андрія Садового? Ми всі добре знаємо як організації передаються із рук в руки і добре знаємо, що кожен статут можна доповнити ще кількома. То, що у результаті матимемо?» – коментує ситуацію депутат львівської міської ради Наталія Усач.
Питання риторичне – а чи потрібні Львову комунальні кінотеатри? Адже у місті цей ринок успішно опанував приватний бізнес, – та ж мережа «Кінопалац». Але звернімо увагу на репертуар цих кінотеатрів – виключно модно-розкручене голлівудське кіно. Ні про шедеври світової класики, ні тим паче про патріотичне українське кіно ділки від кінопрокату і не згадують – зиску не має. Але у приватного бізнесу своя логіка і годі вимагати від нього, щоб він дбав не про власну кишеню, а про громадський інтерес. А от до вибраної нами і за наші гроші існуючої влади претензії інші.
«По-іншому, як здача інтересів громади такі дії влади назвати не можна. Адже Садовий сам неодноразово наголошував, що у Львові катастрофічно бракує місця для створення культурних центрів. А чи муніципальні кінотеатри Львова не могли б стати ідеальним місцем для таких українських осередків? Де б транслюючи класику українського кінематографу, ми дали старт відродженню українського кіно, де б наші діти виховувалися не лише на американських бойовиках, а інтелектуальних світових стрічках», – наголошує та ж Наталія Усач, закликаючи колег-депутатів проголосувати проти мерської ухвали.
Лобісти рішення про передачу кінотеатрів апелюють до того, що згадані об’єкти давно перестали виконувати свою пряму функцію – показувати кіно. Так хто ж заважає – підкиньте гроші на ремонт та діяльність, змініть не фаховий менеджмент у разі потреби. Але в міськраді воліють не годувати курку, яка несе золоті яйця. Простіше зарізати. Ще й копійчина якась перепаде під час продажу.
«У нас не бачать кіно, у нас бачать тільки приміщення. Ми дуже добре знаємо, чим закінчується передача приміщень кінотеатрів в оренду. Нехай Садовий проїдеться по кінотеатрах, які колись були здані в оренду, і подивиться що там зараз функціонує. А гроші які отримує місто від цієї оренди чомусь не направляються на відновлення тих кінотеатрів які залишилися а йдуть на зовсім інші цілі», – стверджує голова спілки працівників кінопідприємств Львівської області Григорій Чопик.
«У Львові виросло ціле покоління молодих людей, які ніколи не бачили живого якісного кіно. Через таку прихватизацію у плані розвитку кіно Львів залишився далеко позаду Києва, Івано-Франківська і загалом України. Раніше у Львові функціонувало 28 кінотеатрів. Сьогодні залишилось 6, які працюють. Садовий каже що нам достатньо одного, але Львів, маючи таку базу кінотеатрів, мав перспективи стати столицею кіно як став столицею книжки. Ми мали таку ж хорошу технічну базу. Усе це ще не втрачено повністю і все ще можна відродити, було б бажання влади» – вважає Григорій Чопик.
Та у влади інші пріоритети. Показовою є епопея з намаганням передати кінотеатр ім.Миколайчука благодійному фонду «Український світанок» співачки Руслани. Питання це, як вже згадувалося, з подиву гідною впертістю вже понад вісім місяців, з листопада 2009 року, лобіює безпосередньо міський голова Львова Андрій Садовий. З ініціативи мера питання виноситься на розгляд ледь не кожного сесійного засідання ради. Депутатський корпус, насамперед комісія культури, відбивається як може від підозрілого «благоговіння» мера перед Русланою – зокрема, стараннями комісії ще 28 січня міськрадою було прийнято рішення про проведення інвестиційного конкурсу на оренду будівлі кінотеатру.
Однак Садовий вперто наполягав на своєму – приміщення має бути віддано на умовах некомерційного конкурсу терміном на 25 років зі сплатою 1 гривні щорічно. Єдиним прендентом на приміщення чомусь вперто виявлявся саме благодійний фонд «Український світанок» – інших львівський мер в очі не бачив. І це при цьому, що інтерес до кінотеатру ім..Миколайчука виявили чимало претендентів, серед яких є люди не менш поважні і заслужені, ніж Руслана.
«Якщо мер Львова про них часом призабув, то нехай пориється у своїх шухлядах й пошукає також інші заявки», – іронізує Наталя Усач.
Однак всі дотеперішні спроби Садового подарувати кінотеатр Руслані провалилися з тріском. Зокрема, востаннє, 24 червня, за це питання проголосувало лише 10 депутатів міськради, при необхідних 46. Схоже, тоді міський голова остаточно зрозумів, що лобова атака не вийшла, і вирішив застосувати обхідний маневр.
Ні для кого не є секретом таланти львівського мера в умінні «домовлятися» з депутатами. Наші обранці, на жаль, люди далеко не безгрішні, і певні майнові інтереси у них теж присутні. Подейкують, що на один із трьох згаданих кінотеатрів націлилася певна депутатська фракція – за дивним збігом обставин одна із тих, які було обділено під час «дерибану» військкоматів. Можливо це лише чутки, але цікаво буде подивитися, як буде голосувати та чи інша фракція під час вирішення цього питання.
Так чи інакше, завтра міські обранці вкотре складатимуть іспит – діють вони в інтересах Львова та львів’ян чи захищають вузькокорпоративні інтереси владних шахраїв. До слова, два тижні тому депутати Львівської обласної влади у схожій ситуації не лише заборонили приватизацію кінотеатру «Львів», але й надали колективу кінотеатру пільги з оренди, та реструктуризували борги на 5 років.
P.S. Як стало відомо «Львівському порталу», наступного тижня запланована прес-конференція працівників кіногалузі, які представлять власний погляд на ситуацію з комунальними кінотеатрами Львова.
Львівський портал