Священника Православної церкви України Сергія Чудиновича у Херсоні російські окупанти арештували 30 березня просто біля храму. Під час примусового утримання йому довелося пережити катування та психологічне насильство. Про це священнослужитель розповів в інтерв’ю Укрінформу.
За день до арешту на Сергія Чудинович накинулись проросійські Telegram-канали. Священника, який розмовляє українською, стали звинувачувати у розпаленні мовної ворожнечі. До критики долучились і деякі його колишні товариші.
День свого арешту Сергій Чудинович пригадує так: «О 8:30 я спокійно прийшов до церкви і поки витягував телефон, щоб подзвонити сторожу, аби відкрив мені двері, відчуваю, що позаду мене хтось стоїть. Озираюся – бачу людину в мілітарній формі в балаклаві. Я все одразу зрозумів, підняв руки. Підійшов до мене і каже: “Опустітє рукі”. І телефон у мене забрав. Я думаю, що вони контролювали мої дії постійно. Просто я не наривався. Я був настільки зайнятий, що навіть не встигав на антиросійські мітинги ходити».
З порогу церкви священника забрали у поліцейський відділок, де окупанти першочергово взялись його допитувати. Питали про війну, «Великую отечественную», про ставлення до ветеранів, потім взялися маніпулювати запитаннями про мир в Україні.
«Питають: “Вы же за мир?” Кажу: так. Вони: “А за какой мир?” Відповідаю: я не за мир просто так, я за мир в результаті нашої перемоги. Так розмова розпочиналася. Спершу десь годину вони зі мною чемно говорили, потім тональність ставала жорсткішою», – пригадує Сергій Чудинович.
Ворожі вояки випитували про працівників СБУ та інших військовими, з якими священнослужитель працював ще з 2014 року. Свій психологічний тиск окупанти продовжували, одягнувши чоловіку на голову шапку, ставлячи купу запитань і вимагаючи на них відповідей.
«Потім мене запроторили в холодну камеру, в якій не було де в туалет сходити. Пити не давали, знімали всілякі там відбитки, ДНК, фотографували. Потім щоразу заходили і говорили дедалі жорсткіше. “Ти нікуди не поїдеш, ми тебе в Чорнобаївку відправимо”. Там тюрма. Я думаю, що це були працівники ФСБ. Вони зав’язали очі, не давали оговтатися, постійно ставили запитання, на які було дуже складно відповідати. Тому що на неправильно сформульоване запитання не можна відповісти правильно», – каже Сергій Чудинович.
Коли відповіді Чудиновича остаточно перестали влаштовувати окупантів, стали погрожувати фізичною розправою, а потім взялися цілеспрямовано бити по травмованому коліну. Коли у священника від хвилювання почалась аритмія, його почали бити у ділянку серця.
«Роздягли, руки ж у мене зв’язані були ззаду, зняли штани, нагнули, поставили на коліна, голову на стілець поставили та коліном притиснули, взяли ту палицю. Потім один прийшов, говорив на такий кавказький манер, вимагав визнати, що я – член ДРГ, що я знаю про ДРГ. Я почав кричати, що я не знаю, що не буду вигадувати те ДРГ. Тоді вони сказали, що розірвуть анальний отвір цією дубинкою і запхають туди, намажуть фіналгоном. Душили. Словом, вони з мене вибили під тиском згоду на співпрацю. Я вчинив як зміг», – веде далі Сергій Чудинович.
Після цього священнику дозволили підвестися й одягнутися, розв’язали руки, але допит продовжувався. Під час нього один із російських загарбників став глузувати над християнством, аби таким чином натякнути Сергію Чудиновичу, що ніби віра його не врятує.
«Під час цього допиту один із них говорить: “Ну, ты понял теперь, что твой Христос, типа, фигня, вот я верю в Одина, вот мой Один круче”. Навіщо він все це говорив? Зараз я думаю, що це говорили, напевно, щоб підкреслити, аби я не розраховував на те, що вони пожаліють попа. А він таким чином хотів підтвердити, що моя віра мене не врятує», – ділиться роздумами священниу ПЦУ.
Лише після того, як Сергій Чудинович підписав згоду на співпрацю з окупантами, йому дозволили зняти шапку, вперше дали пити і їсти, а згодом – навіть таблетку від аритмії. Поставивши свій підпис у документі, священника таки випустили на волю. Щоправда, він впевнений, що це мало б бути лише тимчасово. В Херсоні за ним продовжували б пильно стежити.
Скориставшись нагодою, Чудинович вирішив утікати з окупованого росіянами міста. У баку автомобіля було обмаль пального, до того ж, переконаний священник, хтось навмисно пошкодив йому машину.
«Я вважаю, що росіяни спеціально підкрутили мені в авто одну деталь, щоби мастило вилетіло, щоб я в степу десь встав і вони мене завернули назад. Принаймні люди, які ремонтували мені машину, сказали, що ця поломка штучна і її не повинно було бути», – додає він.
Прибувши на перший український блокпост, Сергія Чудиновича скерували у правоохоронні органи. Там він пройшов перевірку на поліграфі. Зараз Сергій Чудинович проходить терапію у психолога та лікується у шпиталі.
«У час війни я пообіцяв Богу говорити правду, це принесло мені дуже багато непростих ситуацій. Але відчувати внутрішню і зовнішню свободу – це надзвичайна цінність», – резюмує священник.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба