Національна академія сухопутних військ опублікувала чотири історії героїв України, які віддали своє життя за захист Батьківщини і були нагороджені почесними званнями посмертно. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі НАСВ.
Герой України Владислав Українець
Влітку 2020 року лейтенант Владислав Українець завершив навчання на факультеті бойового застосування військ Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного і відбув для проходження служби у 59-ту окрему мотопіхотну бригаду імені Якова Гандзюка на посаду командира взводу.
Випускник Національної академії сухопутних військ одразу завоював авторитет серед колег свого взводу та був прекрасним сім’янином. Дружина Катерина розповідає, що Владислав мріяв про міцну щасливу офіцерську сім’ю, діточок, яких би виховували справжніми патріотами України. Декілька місяців тому подружжя дізналося, що у них буде дитинка. Радості не було меж! Під час останніх розмов із чоловіком якраз обговорювали ім’я первістка…
На превеликий жаль Владислав Українець не дочекався омріяної події у їхньому житті. Командир механізованого взводу окремого мотопіхотного батальйону, загинув 24 лютого під час протистояння рашистам на Антонівському мосту, що на Херсонщині. Загинув героїчно, прикриваючи відхід своїх бійців під час наступу підступного ворога.
2 березня 2022 року – за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі – Владиславу Українцю присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Нині дружина Героя Катерина, яка носить під серцем первістка, переконана: побратими гідно помстяться рашистам за смерть Владислава та вже незабаром усі українські території будуть звільнені і мир запанує на українській землі!
Герой України Сергій Кулик
Штаб-сержант Сергій Кулик за освітою – педагог. Після закінчення 1994 року Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту ім. В.П. Затонського вчителював на рідній Яворівщині.
У вересні 2014 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України і у складі спочатку 24-ї окремої механізованої бригади (з листопада 2014 року по червень 2015 року), а згодом 54-ї окремої механізованої бригади ( з лютого 2016 року по грудень 2016 року) брав участь у Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.
Згодом проходив службу у Міжнародний центр миротворчості та безпеки Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Коли 24 лютого російський агресор підступно напав на Україну, штаб-сержант Сергій Кулик одразу долучився до захисту Гостомеля.
3 березня, під час звільнення міста від російських військ, він як кулеметник взводу, у складі батальйонної тактичної групи вступив у бій з противником, який атакував місто десятьма бойовими машинами десанту та близько сотнею піших загарбників.
Українцям було надзвичайно важко стримувати рашистів, а тому командир відділення, щоб зберегти життя бійців, прийняв рішення відступати. Оскільки ворог продовжував активно атакувати, Сергій Григорович прийняв рішення викликати вогонь противника на себе, щоб відділення відійшло у безпечне місце. Відтак, своєю самовідданою пожертвою Герой допоміг українським бійцям розгрупуватись та зберіг життя побратимам.
Під час бою штаб-сержант отримав кульові поранення, та незважаючи на це продовжував прикривати передислокування бійців. Однак, невдовзі від отриманих ворожих уражень його серце таки припинило битись…
Своїми рішучими діями Сергій Кулик забезпечив виконання поставлених перед особовим складом завдань, не допустив проникнення диверсійно-розвідувальних груп, а ціною власного життя зберіг підлеглий особовий склад.
Указом Президента України за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі штаб-сержанту Сергію Кулику присвоєно звання «Герой України» (посмертно).
Герой України Павло Сбитов
«Морська піхота – це сім’я, бойовий дух, коли всі один за одного!». Під таким гаслом пройшла більша частина військового життя уродженця Львівщини випускника Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Павла Сбитова.
У 27 років, виборюючи незалежність України у протистоянні російським агресорам, він відійшов у вічність та здобув славу незламного воїна!
Військова кар’єра Павла розпочалася, коли він вступив у Військовий ліцей імені Героїв Крут, а згодом продовжив навчання у Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, на факультеті бойового застосування військ.
Після випуску із видового вишу молодого лейтенанта було скеровано у морську піхоту – славетний 503-й батальйон, який у той час протистояв російським окупантам на Сході України, утримуючи маріупольський напрям.
У 2017 році Павла призначають командиром роти і невдовзі він з підлеглі сходить на першу сходинку п’єдесталу у конкурсі на найкращий однотипний підрозділ Збройних Сил України.
Без буд-якого перебільшення: офіцер морської піхоти Павло Сбитов увійшов у новітню історію Українського війська. Його підрозділ, 12 березня, прикриваючи стик між Маріуполем та Волновахою, прийняв на себе основний удар трьох батальйонних тактичних груп 150-ї мотострілецької дивізії зс рф. Офіцер з підлеглими зробили усе надможливе, аби ворог не прорвав сходу нашу оборону і врешті-решт зупинився. Більше того, у цьому бою росіяни зазнали значних втрат.
Побратими Сбитова стверджують, що він був справжнім бойовим офіцером, командиром нової генерації, а свій гарт отримав у боях, захищаючи не лише Україну та свій народ, але й усю Європу від підступних московитів.
Українські морпіхи обов’язково помстяться за смерть молодого Лицаря, зроблять все, аби під ногами терористів горіла земля!
Указом Президента України Павлу Сбитову посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Герой України Максим Білоконь
Наприкінці лютого на підступах до Чернігова тривали жорстокі бої: ворог намагався заволодіти містом. Підрозділи 1-ї окремої танкової Сіверської бригади мужньо оборонялись і таки зупинили просування колон бронетехніки російських окупантів.
У запеклому протистоянні особливо відзначився екіпаж танка старшого лейтенанта Максима Білоконя.
Його бойова машина завдала надзвичайно відчутних втрат переважаючим силам противника: у нічному бою танкісти знищили ворожу диверсійно-розвідувальну групу, а згодом майстерно підбили два танки.
На жаль, під час зміни позиції танк старшого лейтенанта Білоконя був уражений ворогом…
Оборонці міста помстилися за смерть бойових побратимів – сотні путінських вояк знайшли свій безславний кінець на чернігівській землі…
Максиму Білоконю було лише 24 роки. Він народився у місті Ромни Сумської області. Про службу у війську мріяв з дитинства. Тож професію захисника Батьківщини обирав за покликом серця. Після закінчення 2015 року Державного ліцей-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І. Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України (м. Суми),навчання продовжив у Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де опанував фах офіцера-танкіста.
У Максима залишилися мати, молодша сестра та наречена, яка також проходить військову службу. Рідні та друзі згадують його як щирого патріота, справжнього Воїна, відданого професії і військовому колективу, мужню людину з чіткою життєвою позицією…
За визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 94/2022 від 2 березня 2022 року старшому лейтенанту Білоконю Максиму Віталійовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Покійтесь з миром наші Герої!
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій КОТЕНСЬКИЙ