Археологи на Львівщині знайшли артефакти, яким понад 10 тисяч років

Археологи знайшли на місці будівництва шахти «Любельська №1-2» у Жовківському районі предмети, що датуються 10-8 тисячоліттям до нашої ери (епоха пізнього палеоліту). Серед знахідок чимало виробів з кременю, зокрема, кременеві наконечники до стріл, ріжучі інструменти та знаряддя для обробки шкіри тварин. Про це «Львівський портал» повідомила прес-служба НДЦ «Рятівна археологічна служба» інституту археології НАН України.

Археологічні розкопки на місці будівництва шахти проводять саме фахівці «Рятівої археологічної служби» на замовлення Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай Любеля».

За словами директора «Рятівної археологічної служби» Олега Осаульчука, першу інформацію про пам’ятки археології на території майбутньої шахти «Любельська №1,2», що поблизу сіл Любеля та Кулява Жовківського району, фахівці РАС виявили торік під час розвідкових робіт.

«Ми проводили обстеження ділянок і виявили, що у зону будівництва потрапляють кілька археологічних пам’яток, тож розробили проект повноцінних досліджень. Приємно, що інвестор, яким є фірма з іноземними інвестиціями, з розумінням сприйняв вимоги українського пам’ятко-охоронного законодавства і фінансує розкопки», – розповів Олег Осаульчук.

Масштабні археологічні дослідження розпочались у квітні і триватимуть до листопада цього року. Зусилля науковців передусім спрямовані на пам’ятку Любеля-1 – поселення із кількома періодами заселення, які відповідали різним історичним епохам.

«На території будівництва шахти ми виявили багаторівневу пам’ятку, тобто фактично декілька пам’яток різних епох. Найдавніший шар датується ще фінальною стадією палеоліту, яка була 10-12 тисяч років тому. Оригінальними знахідками є вироби із так званого свєцєховського кременю, що залягає у басейні середньої течії Вісли. Подібні артефакти із цієї сировини надзвичайно рідко трапляються на Заході України. Другий шар пам’ятки датується приблизно серединою ІІІ тис. до н. е. (епоха енеоліту), коли на цих землях оселилась община, яка належала до «культури кулястих амфор», отримавши свою назву від посуду характерної форми», – зазначив заступник директора «Рятівної археологічної служби» Тарас Милян.

Власне матеріали епохи енеоліту археологи вважають найціннішими, оскільки це найбільше з поселень культури кулястих амфор, які досі досліджували на території Львівщини і одне із найбільших на території Східної Європи. Археологам вже вдалося знайти рештки житлово-господарських споруд, уламки посуду, деякі з яких ще зберегли орнамент, а також кременеві артефакти, серед яких фрагменти сокир, ножі, скреби та інше.