Навесні рівень води в річках через сніг, що випав буде в нормі, а в заплавах, можлива весняна повінь, особливо це стосується незарегульованих річок. Повінь не буде катастрофічною і не призведе до руйнівного підтоплення господарств. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі Національної екологічної ради України
За даними екологів в Україні перед тим як випало багато снігу не було сильних морозів і земля не промерзла. Тому ґрунт буде в достатній мірі вбирати в себе воду. Щоправда у Карпатському регіоні річки таки виходитимуть з берегів. Це станеться через масову вирубку лісу.
«Кожне дерево акумулює біля себе понад чотириста літрів води. Нема дерева і вода не стримувана нічим перетворюється в смертельний потік який руйнує все на своєму шляху. Так само виходу з берегів гірських річок сприятиме те, що на багатьох з них розібрано русло. Кам’яні котуни масово вибрали на продаж», – зауважують екологи.
На каскаді Дніпровських водосховищ якихось значних змін не відбудеться, навіть незважаючи на очікувану «велику» воду з Білорусії. Дамби стоять на кордоні водосховищ та регулюють рівень води в них. Тому ні про які катаклізми сьогодні мови не йде.
Що може чекати на українців після весняної повені? Картина, на жаль, безрадісна. Очікується, що 2021 рік буде значно тепліше попереднього. Потепління особливо буде відчутне в північних регіонах України. Степ зазнає посухи.
«Глобальне потепління і зміни клімату зроблять свою підступну справу. У південних областях (Миколаївській, Херсонській, Одеській) за прогнозами метеорологів, стануть частішими посухи і суховії, кількість яких у найближчі роки зросте на 15-30%. У центральній частині країни почастішають гради, сильні вітри. У минуле пішли спогади про теплі травневі грози, які дарували природі життя. Сьогодні фактично будь-який дощ супроводжується ураганним вітром, що ламає дерева і зриває дахи будинків. У той час як південні області будуть страждати від суховіїв, на західні прийдуть часті рясні дощі. Тому повеней там не уникнути», – йдеться у повідомленні.
Від неприродньо жаркого клімату в першу чергу будуть страждати малі водотоки. Вони будуть міліти, пересихати. За останні двадцять років з карти України зникло більше десяти тисяч малих річок. На місці мальовничих чистих швидких потоків, сьогодні висохлі канави… Це все процеси незворотності кліматичних змін. Плюс до цього повна людська байдужість. На даний час немає державної водної програми, яка б змогла вберегти більшу частину водойм від катастрофи.
«На водойми в цьому році очікує серйозний тиск. Не варто також забувати, що 70% всієї прісної води витрачається на полив сільськогосподарських земель, а в зв’язку з підвищенням температури, кількість води для зрошення значно збільшиться. 15% беруть промислові підприємства, 15% йде на питні потреби населення. Чим нижче буде рівень води в річках, тим інтенсивніше вони будуть забруднюватися. У 2020 році в українські водойми було скинуто 2,5 млрд куб метрів промислових і побутових стоків, з яких 1/3 це неочищені стоки. Котрий рік поспіль природоохоронна громадськість вимагає на законодавчому рівні категорично заборонити скидання неочищених стоків. Але поки її не чують…», – каже голова національної екологічної ради України Олександр Чистяков.
Масове забруднення українських річок та водойм призвело до того, що наша країна маючи 63 тисячі малих річок, 400 тисяч ставків, 1100 водосховищ, в цілому 1 млн. 300 тисяч га прісної води, на Європейської екологічної карті значиться, як маловодна країна. Рівень забруднення більшості рік сягнув такої міри, що Україна вже не може брати з них питну воду.
«Дослідження проведені на замовлення Світового Банку поставили нашу країну на 125 місце з 170 країн за кількістю питної води на душу населення. Ми стоїмо в цьому списку між Суданом і Чадом … африканськими країнами. А в південних наших областях справи йдуть ще гірше. Якість питної води безпосередньо впливає на здоров’я нації. Медичні дослідження засвідчують, що 37% від усіх онкологічних захворювань безпосередньо пов’язані з вживанням неякісної питної води», – наголошують екологи.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський